10 лютого 2026 року
м. Київ
справа №140/14952/24
адміністративне провадження № К/990/56054/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №140/14952/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2024 №0235900705 та від 27.08.2024 №0235910705.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 07.05.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 27.08.2024 №0235900705. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання судових витрат.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2025 у задоволенні позову відмовив.
31.12.2025 до суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №140/14952/24.
Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2026 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №140/14952/24, залишено без руху. Скаржнику надано десятиденний термін з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
15.01.2026 до Верховного Суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Загальний строк, що сплинув з дня ухвалення судового рішення і до дня звернення з касаційною скаргою вдруге значно виходить за межі встановленого у статті 329 КАС України строку на касаційне оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
В касаційні скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що на момент отримання ухвали Верховного Суду від 25.12.2025 про повернення касаційної скарги останній був тимчасово непрацездатний у зв'язку з хворобою.
Наведена обставина слугувала підставою для укладання договору між скаржником та адвокатом Лемішкою І.П. про надання правової допомоги від 26.12.2025, та саме адвокатом підготовлено та подано від імені ОСОБА_1 касаційну скаргу в максимально стислі, як мовиться в касаційній скарзі, строки - 31.12.2025.
З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Вирішення питання про поновлення строку на оскарження належить до дискреційних повноважень суду, однак здійснення таких повноважень не є необмеженим. З метою поновлення процесуального строку заявник зобов'язаний навести належні, обґрунтовані та об'єктивні підстави, які свідчать про поважність причин його пропуску.
Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 28.10.2025, повний текст складено 06.11.2025, в касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення отримав через електронний кабінет 08.11.2025, відповідно, останнім днем її оскарження було 08.12.2025 (з урахуванням вихідних днів), проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 31.12.2025
Строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідному клопотанні підстав пропуску такого строку, Суд дійде висновку про їх поважність.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд зазначає, що знаходження позивача на лікарняному вже після спливу строку на касаційне оскарження судових рішень попередніх інстанцій не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Окрім того, вказана скаржником причина пропуску строку для звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою втретє, не нівелює висновків Суду, викладених вище. Зокрема, неналежне виконання позивачем вимог процесуального законодавства щодо оформлення касаційної скарги при первинному зверненні до Верховного Суду, що призвело до повернення скарги заявнику, не може бути підставою для визнання наявності поважних причин для поновлення строку для звернення.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів уважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №140/14952/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова