09 лютого 2026 року
м. Київ
справа №460/15425/24
адміністративне провадження № К/990/53190/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №460/15425/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2024 №17625/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 4.121.757,04 грн (в тому числі 3.480.767,12 грн податкове зобов'язання, 640.989,92 за штрафними санкціями);
№17626/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 343.479,75грн (в тому числі 290.063,93 грн податкове зобов'язання, 53.415,83 грн за штрафними санкціями);
№17633/1700240523, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2023 року на суму 2.526.244,00 грн;
№17655/1700240523, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 376.698,75 грн (в тому числі 301.359 грн основного зобов'язання та 75.339,75 грн штрафних санкцій);
№17673/1700240523, яким застосовано суму штрафу в розмірі 59.132,10 грн за платежем податок на додану вартість;
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2024 №Ф-17627/1700240523 в розмірі 487.662,72 грн;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.11.2024 №17628/1700240523 в сумі 71.575,98 грн;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 18.11.2024 №17675/1700240523, яким застосовано суму штрафу в розмірі 500000 грн, згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 (повний текст виготовлено 17.11.2025), позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2024 №17625/1700240523, №17626/1700240523, №17655/1700240523, №17673/1700240523. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2024 №17633/1700240523 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2023 року на суму 2.319.110,00 (два мільйони триста дев'ятнадцять тисяч сто десять) грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2024 №Ф-17627/1700240523 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2024 №17628/1700240523 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2024 № 17675/1700240523 про застосування фінансових санкцій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 18.12.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №460/15425/24.
Ухвалою Верховного Суду від 05.01.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору за подання касаційної скарги та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, платіжну інструкцію від 20.01.2026 №11, відповідно до якої сплачено 4844,80 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Щодо підстав касаційного оскарження, податковим органом вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України щодо наступних порушень: невірне застосування п. 50.1, п.50.2 ст. 50, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України в сукупності з висновком судів про відсутність порушення позивачем заниження загального оподатковуваного доходу отриманого ФОП від продажу автомобілів на суму 251250,87 грн, від здачі в оренду вантажних автомобілів на суму 197024,14 грн, завищення суми доходу від реалізації картоплі на 484000,00 грн завищення витрат на придбання ТМЦ (картоплі) на суму 275736,27 грн, завищення витрат на придбання запчастин у 2022 р. на суму 341150,79 грн. Також скаржником зазначено про віднесення до витрат вартості придбаного дизельного палива на загальну суму 12701204,29 грн, віднесення до витрат вартості ТМЦ в сумі 2653481 грн, включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ вартості придбаних будівельних матеріалів, які віднесені до складу податкового кредиту та не використовувалися у господарській діяльності та відсутні на залишках на загальну суму ПДВ 530696 грн.
На думку скаржника, судами не застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.04.2021 в адміністративній справі №360/3701/19, від 12.02.2021 в адміністративній справі №808/537/16, від 22.12.2020 в адміністративній справі №640/15334/19, від 14.05.2019 в адміністративній справі №813/3992/17.
Крім того, скаржником вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України щодо виявленого порушення - статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». На думку скаржника, судами не застосовано правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.02.2022 у справі №420/14246/20 щодо обов'язку у суб'єктів господарювання зберігати пальне у місцях зберігання лише за наявності відповідної ліцензії на зберігання пального.
Верховний Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Головне управління ДПС у Рівненській області вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно наведено правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.02.2023 у справі №560/12697/21, від 06.02.2018 у справі №826/15139/16, від 31.05.2022 у справі №540/4291/20, від 29.06.2022 у справі №200/11016/20-а, від 21.09.2022 у справі №140/16490/20, від 12.01.2023 у справі №420/11102/21, зауважено, що зазначені висновки є не релевантними обставинам справи та помилково враховані судом в зв'язку із неподібністю правовідносин
Верховний суд зауважує, що доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на постанови Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу. Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №460/15425/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
Р.Ф. Ханова В.П. Юрченко