09 лютого 2026 року
м. Київ
справа №2а-1670/1132/11
адміністративне провадження №К/990/4191/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-1670/1132/11 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства у Полтавській області про стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб,
установив:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
1. Сплата судового збору
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору скаржником до касаційної скарги не додано.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328 гривень.
Отже, сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2662,40 гривень (3328 гривень х 0,8).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030102; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
2. Підстави касаційного оскарження
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені зокрема ухвали суду першої інстанції про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження (пункт 20 частини першої статті 294 КАС України), після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржнику вже було вказано на необхідність належного обґрунтування підстав касаційного оскарження з урахуванням вимог частин другої і третьої статті 328 КАС України.
Зі змісту повторної касаційної скарги не вбачається обґрунтування, чи мав місце конкретно у цій справі перехід повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції), про які йшла мова в судовому рішенні по суті спору, від одного суб'єкта владних повноважень до іншого. Водночас суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви виходив саме з того, що зобов'язання, яке випливає з судового рішення, не стосувалося публічно-владних функцій.
Незважаючи на це, повторно подана касаційна скарга за своїм змістом фактично дублює доводи попередньої касаційної скарги та не містить усунення недоліків, на які було прямо вказано в ухвалі про залишення її без руху.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
3. Строк на касаційне оскарження
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 14 жовтня 2025 року у відкритому судовому засіданні, в повному обсязі складено 17 жовтня 2025 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся через підсистему «Електронний суд» 28 січня 2026 року, тобто з пропуском установленого процесуального строку.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що він раніше вже звертався до суду з касаційною скаргою, однак її було повернуто ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року. При цьому зазначає, що вказаною ухвалою касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 440/17704/23 було повернуто скаржнику.
Скаржник зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду, а також вказує, що строк для подання касаційної скарги, передбачений частиною п'ятою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, закінчився 23 жовтня 2025 року.
Водночас таке обґрунтування є незрозумілим, оскільки скаржник, посилаючись на повернення раніше поданої касаційної скарги, фактично посилається на іншу справу. Верховний Суд зазначає, що, апелюючи до факту подання касаційної скарги, яка була повернена, та отриманого роз'яснення щодо права на повторне звернення, скаржник посилається на іншу справу.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, однак ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2025 року її було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Крім того, установлено, що копію ухвали про повернення первинно поданої касаційної скарги (провадження № К/990/47163/25) скаржником отримано у своєму Електронному кабінеті 30 грудня 2025 року.
Однак з повторною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду лише 28 січня 2026 року.
Зазначене свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до касаційного суду з касаційною скаргою.
Водночас обґрунтованих доводів про поважність причин, з яких відбулося таке зволікання з поданням чергової касаційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги, скаржник не наводить.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Повернення раніше поданої касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Верховний Суд також звертає увагу скаржника на те, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Щодо посилання скаржника на практику Верховного Суду щодо поновлення строку на касаційне оскарження, то колегія суддів Верховного Суду зауважує, що питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-1670/1132/11 залишити без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко