10 лютого 2026 року
м. Київ
справа №560/15317/25
адміністративне провадження № К/990/4999/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №560/15317/25, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
- визнати протиправним незастосування ІНФОРМАЦІЯ_2 під час нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року місяця підвищення доходів для розрахунку індексації січня 2008 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням січня 2008 як місяця підвищення доходів ( базового місяця), який враховується для розрахунку індексації.
- визнати необґрунтованим неврахування ІНФОРМАЦІЯ_2 вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, із застосуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходів (базового місяця), який враховується для розрахунку індексації, та з урахуванням вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення (включаючи грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та інших): з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року; з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
- визнати протиправним непроведення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 перерахунків розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2022 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2022 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, провести виплату недоплачених коштів з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправним непроведення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 перерахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, провести виплату недоплачених коштів, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2026 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №560/15317/25 залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у п'ять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалу суду від 19 січня 2026 року скаржником отримано в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» у цей же день.
Водночас, у встановлений судом строк, апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 19 січня 2026 року. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду також не надано.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №560/15317/25 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
03 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №560/15317/25.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 19 січня 2026 року апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №560/15317/25 була залишена без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України та скаржнику надано строк на їх виправлення протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
У встановлений судом апеляційної інстанції строк апелянт недоліки апеляційної скарги не усунув, клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги не надав.
З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом не було виконано вимог ухвали суду та зазначені судом недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, Сьомий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №560/15317/25 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №560/15317/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська О.В. Кашпур