09 лютого 2026 року
м. Київ
справа №640/15733/22
адміністративне провадження № К/990/3715/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №640/15733/22 за позовом Товариства обмеженою відповідальністю Раум Інжинірінг до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Раум Інжинірінг» через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
1) визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві, а саме:
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.07.2022 №7080701/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.06.2022 №1;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.07.2022 №7080703/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.06.2022 №2;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.07.2022 №7080702/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.06.2022 №3;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100548/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.04.2022 №1;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100551/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2022 №1;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100547/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.02.2022 №4;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100550/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.06.2022 №4;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100552/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.02.2022 №5;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100549/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.02.2022 №6;
- рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2022 №7100546/38314921 - про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.06.2022 №6;
2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання до реєстрації, а саме податкові накладні: від 01.06.2022 №1, від 06.06.2022 №2, від 15.06.2022 №3, від 29.04.2022 №1, від 31.03.2022 №1, від 03.02.2022 №4, від 17.06.2022 №4, від 21.02.2022 №5, від 22.02.2022 №6, від 27.06.2022 №6.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
13.06.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору.
29.07.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою.
24.09.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору.
16.10.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому відповідач втретє звернувся з апеляційною скаргою.
14.11.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документа про сплату судового збору та у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 26.12.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження. При цьому, Суд виходив з того, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання як про відстрочення сплати судового збору, так і про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі №640/15733/22 за позовом Товариства обмеженою відповідальністю Раум Інжинірінг до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова