Справа № 405/226/26
Провадження №2/405/90/26
19 січня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рижков А.О. (діє на підставі договору № б/н про надання юридичних послуг від 20.12.2025 року та ордеру на надання правничої допомоги серії ВВ № 1054779 від 14 січня 2026 року), в інтересах позивача звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просить:
визнати будинок АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 ;
поділити неподільні речі за списком: будинок АДРЕСА_2 , який позивач ОСОБА_1 попередньо оцінює в суму 250 000,00 грн., земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок, кадастровий номер - 3522583200:51:000:0316, яку позивач попередньо оцінює в суму 10 000,00 грн., автомобіль марки DAC1A, модель SANDERO, vin код НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який позивачем попередньо оцінюється в суму 250 000,00 грн., будинок АДРЕСА_1 , який позивач попередньо оцінює в суму 5 000 000,00 грн., земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, кадастровий номер 3510100000:42:370:0041, яку позивач попередньо оцінює в суму 20 000,00 грн., телевізор LG 70 UM 7100 PLA, який позивачем попередньо оцінений в суму 29 998,97 грн., телевізор Xiaomi Мі TVUND 4S 55, який позивачем попередньо оцінений в суму 11 999,00 грн., плиту електричну «Леміра» 2КШ 2000Вт два широких тена, яка позивачем попередньо оцінена в суму 1 585,87 грн., шляхом виділення їх у власність відповідача ОСОБА_2 та стягнення з нього грошової компенсації 50% вартості спільно набутого майна, замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на ці речі;
стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості часток майна подружжя в розмірі 2 786 791,92, що еквівалентно частки власності на майно, набутого в шлюбі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява, яка є заявою по суті справи, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. 175 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до п.3, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної та/або альтернативної підсудності, визначені відповідно ст. ст. 27, 28 ЦПК України, і, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, виключна підсудність є пріоритетною над загальною.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі №910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
При цьому, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Крім того, відповідно до п.п. 42, 43 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Так, звертаючись до суду з позовом про поділ майна подружжя представник позивача просив в порядку поділу майна подружжя визнати будинок АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , а також виділити у власність відповідача ОСОБА_2 нерухоме майно: зокрема, зазначений будинок та земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, що є територією Подільського району м.Кропивницький, на яку поширюється юрисдикція (підсудність) Подільського районного суду міста Кропивницького, а також будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, що, в свою чергу, є територією Кропивницького району, на яку поширюється юрисдикція (підсудність) Кропивницького районного суду Кіровоградської області відповідно, тобто, майно розташоване за різними адресами, при цьому, відзначається, що до поданого позивачем позову застосовуються правила ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності справи, а саме: за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Поряд з цим, позивачем в позові не зазначено з наданням підтверджуючих документів, що вартість нерухомого майна, яке знаходиться на території Подільського району м.Кропивницький перевищує вартість об'єкту нерухомого майна, що знаходиться в Кропивницькому районі Кіровоградської області, на підставі чого позивачу необхідно зазначити та надати підтверджуючі документи щодо дійсної вартості вказаних об'єктів нерухомого майна, на час звернення позивача з зазначеним позовом до суду, з метою подальшого вирішення судом питання щодо підсудності зазначеної справи Подільському районному суду міста Кропивницького, на розгляд якого вона надійшла.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
При цьому, додані позивачем до позову роздруківки оголошень з мережі Інтернет про продаж аналогічного майна не є звітом про оцінку майна та не можуть вважатися документом, що підтверджує вартість спірного об'єкта.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що позивачем при пред'явленні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, яким відповідно є Закон України «Про судовий збір».
Із змісту пред'явленого позивачем позову встановлено, що позов містить три позовні вимоги, а саме: вимога немайнового характеру: визнання спільною сумісною власністю об'єкт нерухомого майна, а також дві вимоги майнового характеру: поділ майна та стягнення грошової компенсації.
В свою чергу, частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.
Відповідно до частини 1 статті 4, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 3328 грн. 00 коп.
Крім того, згідно з пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначене вище, та приймаючи до уваги, що позивачем ОСОБА_1 при пред'явленні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн. як за позовну вимогу немайнового характеру, на підставі чого позивачу ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 16 640 грн. 00 коп. (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 х 5), оскільки 1% від заявленої позивачем ціни позову майнового характеру (2 786 791, 92 грн.) перевищує встановлений законодавством максимум), надавши оригінал квитанції про доплату судового збору.
Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в п.п.3, 5 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та стягнення грошової компенсації, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме: надати підтверджуючі документи щодо вартості об'єктів нерухомого майна, які підлягають поділу в порядку поділу майна подружжя, а також доплатити судовий збір в розмірі 16 640 грн. 00 коп., за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313171206000011569; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Кропивницького (назва суду, де розглядається справа), надавши оригінал квитанції про доплату судового збору.
В разі не усунення виявлених недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова