Справа № 404/657/26
Номер провадження 3/404/130/26
09 лютого 2026 року суддя Фортечного районного суду м.Кропивницького Антипова Ірина Леонідівна, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 16.01.2026 року о 11 год. 28 хв. ОСОБА_1 по вулиці Євгена Тельнова, 3/1 у м.Кропивницькому, на автомобілі «Renault Grand Scenic», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 провадив господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненому правопорушенні не визнав, просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.1 ст.164 КУпАП не є обов'язковою.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 до справи долучено такі докази: протокол у справі про адміністративне правопорушення від 16.01.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , фотозображення транспортного засобу, відеозапис події.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП, зокрема, передбачено відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до положень ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
В силу вимог ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає лише в разі доведення систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує ліцензування.
Відповідно до роз'яснень наданих у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставлять у вину те, що він 16.01.2026 року займався діяльністю з перевезенням пасажирів без отримання відповідної ліцензії. Але, будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує одержання ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, а також пояснень осіб, які користувались послугами з перевезення, за які ОСОБА_1 отримував кошти, як і будь-яких інших належних та достатніх доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Суд не приймає до уваги фотознімок автомобіля долучений до матеріалів справи доказ, оскільки він не свідчить про надання ОСОБА_1 даних послуг.
Отже, будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 займається господарською діяльністю у матеріалах справи немає і у суді таких не здобуто.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних про обставини вчинення правопорушення, передбаченого саме ч. 1ст. 164 КУпАП.
З огляду на наведене, суддя вважає, що відсутність системи в провадженні господарської діяльності та сам факт її реалізації виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.164 ч.1, 247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Фортечний районний судм.Кропивницького.
Суддя І.Л. Антипова