Справа № 383/833/23
Номер провадження 1-кс/383/31/26
10 лютого 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву володільця майна ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 у справі №383/833/23 за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023121170000031 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, -
На розгляді слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 перебуває справа №383/833/23 за клопотанням володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023121170000031 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
06.02.2026 року володільцем майна ОСОБА_3 усно заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5 , який обґрунтований тим, що слідчий суддя ОСОБА_5 наклала оскаржуваний ним арешт на належне йому майно, а тому буде необ'єктивною при розгляді його клопотання про скасування арешту.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлений відвід, оскільки слідчий суддя ОСОБА_5 при накладенні арешту не врахувала його заперечення щодо накладення арешту, однак ухвалу слідчого судді про накладення арешту в апеляційному порядку не оскаржував.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення відводу.
Слідчий суддя ОСОБА_5 про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, неявка якої не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Вивчивши заяву про відвід вважаю, що вищевказана заява є невмотивованою, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 від 12.05.2023 року у справі №383/833/23, провадження №1-кс/383/199/23 в рамках кримінального провадження №12023121170000031 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, накладено арешт на транспортний засіб - мотоцикл.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Згідно із ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 цього Кодексу може бути заявлено відвід судді особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст.80 КПК України закріплена вимога вмотивованості відводу.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід слідчому судді, визначений ч.ч. 1, 2 ст.75 КПК України, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також згідно із ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Обґрунтованих та об'єктивних доводів, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 заявником не наведено і в судовому засіданні не встановлено, а сам факт постановленням слідчим суддею ОСОБА_5 ухвали від 12.05.2023 року у справі №383/833/23, провадження №1-кс/383/199/23 про накладення арешту на майно, яка в апеляційному порядку не оскаржувалась, та який заявник просить скасувати, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про скасування арешту майна та не викликає з цього приводу сумнівів у стороннього спостерігача. Отже, наведені в заяві про відвід обставини не є підставою для відводу слідчого судді ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про відвід не вмотивована, твердження заявника про сумнів щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_5 є безпідставними, а заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 372 КПК України, -
В задоволенні заяви володільця майна ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 у справі №383/833/23 за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023121170000031 від 10.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1