Справа № 372/7115/25
Провадження 2-707/26
(ЗАОЧНЕ)
02 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Мищихіній Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В грудні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.02.2024 в розмірі 47946,97 грн. станом на 13.12.2025 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 39 810,05 грн.; заборгованості по відсоткам 7 586,92 грн. та пеню в розмірі 550,00 грн., а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, 04.02.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківський послуг в А-Банк з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видану платіжну карту. Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті https:a-bank.com.ua/terms між ним та банком складає договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Проте відповідач умови кредитного договору щодо внесення чергових платежів на погашення використаних кредитних коштів належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка з урахуванням усіх складових боргу, станом на 13.12.2025 року становить 47 946,97 яка складається з заборгованості за кредитом - 39 810,05 грн.; заборгованості по відсоткам 7 586,92 грн. та пеню в розмірі 550,00 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 16.12.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданій до суду заяві просить слухати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань або відзиву до суду не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.02.2024 року ОСОБА_1 , звернулася до А-Банку з метою тримання кредитних коштів підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банк. В анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_2 згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання та згоден з його умовами.
На підтвердження укладення кредитного договору та виконання його позивачем, а саме надання відповідачу кредитних коштів на суму 39900, грн.. до матеріалів справи долучено виписку по картці по клієнту ОСОБА_1 , та довідку за лімітами.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № б/н від 04.02.2024 в розмірі 47 946,97 грн. станом на 13.12.2025 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 39 810,05 грн.; заборгованості по відсоткам 7 586,92 грн. та пеню в розмірі 550,00 грн.
Аналізуючи надані докази і правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 1056-1 ЦК України,розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, заборгованості за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків та штрафів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», як невід'ємної частини спірного договору.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач зазначав, що неодноразово вживав заходів до судового врегулювання спору, однак відповідач ухиляється від виконання зобов'язання та не погашає заборгованість за договором, чи порушує його законні права.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас ОСОБА_1 не погашає наявну заборгованість, не виконує належним чином умови договору, в той час не заперечує неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором та сам факт наявності кредитної заборгованості. Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять, з відзивом (запереченнями) на позовну заяву відповідач до суду не зверталась.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» повернуті відповідачем не були, та згідно розрахунку банку, позичальник має заборгованість за тілом кредиту в сумі 39 810,05 грн., та відсотками в сумі 7 586,92 грн. і ця обставина не заперечується, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення пені за договором позики № б/н від 04.02.2024 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 10000,00 грн, разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.
Договір позики № б/н від 21.09.2021 укладений в період дії воєнного стану в Україні, а, отже, згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення зобов'язань.
Таким чином суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за договором позики № б/н від 04.02.2024 в розмірі 550,00 грн.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений за подачу позову судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 273, 280 - 282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.02.2024 у розмірі 47 396 грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього стягнути 49 819 грн. 37 коп.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.В. Потабенко