Справа № 369/1055/26
Провадження № 2/369/8994/26
10 лютого 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу, -
встановила:
представник позивача - адвокат Кравченко О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно якого просить визнати договори купівлі-продажу земельної ділянки під кадастровим номером 3222488202:02:007:0100 площею 0,0164 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горбовичі, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; земельної ділянки під кадастровим номером 3222488202:02:007:0109 площею 0,1057 га що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горбовичі, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договорами купівлі-продажу, що укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до такого.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.
Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача не надано доказів надсилання відповідачам позовної заяви разом із копіями доданих до неї документів.
На підставі вищевикладеного, представником позивача має бути надано суду доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Пунктом 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
Як вбачається з вимог позовної заяви позивач просить визнати договори купівлі-продажу земельної ділянки під кадастровим номером 3222488202:02:007:0100 площею 0,0164 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горбовичі, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; земельної ділянки під кадастровим номером 3222488202:02:007:0109 площею 0,1057 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горбовичі, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договорами купівлі-продажу, що укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Отже, вимога визнати договори купівлі-продажу нерухомого майна за позивачем, є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено зазначену вимогу.
Позивачем в позовній заяві було зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру.
Однак в порушення вказаних вимог позивач не зазначив ціну позову, яка має відповідати дійсній вартості майна, відповідно до якого останній просить визнати за ним укладені відповідачами договори купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму ВС України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Отже, позивачем для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості спірного майна, а саме - земельної ділянки під кадастровим номером 3222488202:02:007:0100 площею 0,0164 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горбовичі, земельної ділянки під кадастровим номером 3222488202:02:007:0109 площею 0,1057 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горбовичі, та житлового будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу після зазначення ним ціни позову необхідно відповідно до Закону України «Про судовий збір» сплатити судовий збір за позов майнового характеру, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA238999980313161206000010790, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 101).
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких умов, згідно з ч.1ст. 185 ЦПК України суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, та приведення заявлених вимог у відповідність з вимогами процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
постановила:
позовну заяву заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків заявиу строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу, що звернувся із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя - О.М. Лапченко