"09" лютого 2026 р. Справа № 363/572/26
09 лютого 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) в інтересах якого діє представник - адвокат Косьмін Денис Володимирович (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Вишгородської районної ради (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шевченка, буд. 1; ЄДРПОУ: 04054783), Київської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ЄДРПОУ: 22883141) про визнання права власності на спадкове майно, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява. В зазначеній позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, обов'язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 , яке складається з: 1/4 частки садового будинку з відповідною частиною будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (колишня адреса: АДРЕСА_3 ); 1/4 частки земельної ділянки 1 площею 0,0632 га та 1/4 частки земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,0399 га, розташовані на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, СТ «Долина», передані для ведення садівництва; 1/12 частки квартири АДРЕСА_4 .
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви та додатків до неї, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до положень п.24 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у справах такої категорії відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Як вбачається із доданих до позовної заяви довідки на нерухоме майно виданої КП «Вишгородське БТІ» 23.09.2025 року № 1493, ОСОБА_2 належало на праві власності об'єкт нерухомого майна (садовий будинок) за адресою: АДРЕСА_5 ; відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку 1 площею 0,0632 га та земельну ділянку 2 площею 0,0399 га (сукупна площа двох ділянок 0,1031 га), розташовані на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, СТ «Долина»; інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» від 08.09.2025 КВ-2025 №29839 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 .
Частиною першою статті 1241 ЦК України визначено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
З огляду на зазначене, враховуючи розмір часток, на які позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності, суд прийшов до висновку, що позивачем в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів, які їх підтверджують, а саме про відсутність/наявність інших спадкоємців після смерті матері ОСОБА_2 та відомості щодо прийняття/не прийняття спадщини іншими спадкоємцями.
Відтак, позивачу слід зазначити в позові про коло спадкоємців після смерті матері ОСОБА_2 та відомості про прийняття/не прийняття спадкоємцями спадщини після її смерті та врахувати, що відповідачем у спірних правовідносинах у разі прийняття спадщини іншими спадкоємцями є спадкоємці, які прийняли спадщину.
Крім того, позивачем до позовної заяви не долучено копію пенсійного посвідчення, або інший документ, відповідно до якого має підтверджуватись його право на обов'язкову частку відповідно до ст.1241 ЦК України, як повнолітньої непрацездатної дитини спадкодавця.
Згідно ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Отже, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачу потрібно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник, адвокат Косьмін Денис Володимирович до Вишгородської районної ради, Київської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас