Єдиний унікальний номер № 362/7892/24
Провадження № 1-кп/362/263/26
Іменем України
09.02.2026 місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12024111460000067 від 03.09.2024) за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2, ч. 4ст. 190 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працевлаштованого неофіційно, пенсіонера, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,
Учасники провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпіла ОСОБА_5 ,
представник потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_2 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
В червні 2021 року (точної дати та часу не встановлено) у ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, виник умисел на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 . З цією метою 15 жовтня 2021 року (точного часу не встановлено), перебуваючи в смт Глеваха Фастівського району Київської області, попередньо домовившись, ОСОБА_2 приїхав на зустріч з потерпілою. Діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_5 надати йому грошові кошти під виглядом позики, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього виникли проблеми за місцем працевлаштування та для врегулювання питань йому необхідна значна сума коштів, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму коштів не пізніше 01.08.2022 року, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, того ж дня - 15 жовтня 2021 року (точного часу не встановлено), ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 000 (сім тисяч) доларів США та 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом позики, якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків у на суму 7 000 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 18.10.2021 становить 184 450 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят гривень) та 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень, всього на загальну суму 309 450 (триста дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень, що в понад 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та становить великий розмір.
Крім того, в березні 2022 року (точної дати часу не встановлено) у ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, виник умисел на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 .
З цією метою 29 березня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами у великих розмірах, переслідуючи корисливий мотив, продовжуючи свою злочинну діяльність, зателефонував ОСОБА_5 та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином, створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 29 березня 2022 року о 09 год. 04 хв.
ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 10 000 (десять тисяч) гривень.
Крім того, 15 квітня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи з прямим умислом, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами у великих розмірах, які належали потерпілій ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, зателефонував ОСОБА_5 та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою, та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 15 квітня 2022 року о 16 год. 49 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Крім того ОСОБА_2 13 травня 2022 року, діючи умисно, повторно, перебуваючи в смт Глеваха Фастівського району Київської області, попередньо домовившись, приїхав на зустріч з потерпілою. Діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_5 надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою, та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, не пізніше 01.06.2022 року, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, того ж дня - 13 травня 2022 року, ОСОБА_5 передала
ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Крім того, 06 червня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 06 червня 2022 року о 15 год. 19 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Крім того, 08 червня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою, та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 08 червня 2022 року о 08 год. 48 хв.
ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Крім того, 17 червня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 17 червня 2022 року о 07 год. 23 хв.
ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 10 000 (десять тисяч) гривень.
Крім того, 21 червня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою, та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 21 червня 2022 року о 18 год. 43 хв.
ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Крім того, 29 червня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином, створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 29 червня 2022 року о 08 год. 29 хв.
ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Крім того, 30 червня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою, та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, та завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 30 червня 2022 року о 19 год. 00 хв.
ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Крім того, 06 липня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 06 липня 2022 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Крім того, 13 липня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою, та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 13 липня 2022 року о 11 год. 59 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Крім того, 21 липня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створивши у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 21 липня 2022 року о 12 год. 46 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Крім того, 23 липня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином, створив у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 23 липня 2022 року о 14 год. 53 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 10000 (десять тисяч) гривень.
Крім того, 28 липня 2022 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, маючи на меті заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами, які належали потерпілій ОСОБА_5 , зателефонував останній та попросив надати йому грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів) по курсу нижче ринку, не маючи наміру їх в подальшому повертати.
Для переконання ОСОБА_5 та спонукання до добровільної передачі нею коштів, ОСОБА_2 використав довірливі відносини з потерпілою та свідомо ввів її в оману, повідомивши, що в нього є така можливість на придбання валюти, що не відповідало дійсності, завірив, що поверне вказану суму в іноземній валюті (долари) відразу після їх придбання, таким чином створив у ОСОБА_5 невірну уяву про справжні факти та обставини.
Будучи введеною в оману, 28 липня 2022 року о 10 год. 40 хв. ОСОБА_5 здійснила грошовий переказ зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
В свою чергу ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи корисливий мотив, отримав від ОСОБА_5 вказані грошові кошти під виглядом купівлі іноземної валюти (доларів), якими заволодів без наміру в подальшому повернути, розтратив їх на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Кваліфікація діяння та застосування кримінального закону
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах, а за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, показав, що потерпіла добровільно перераховувала йому гроші на картку. В нього було багато боргів, тому він частково повернув борги за рахунок отриманих грошей від потерпілої, а частину отриманих грошей вклав у будівництво. Хотів заробити на цих грошах, а тоді віддати потерпілій те, що брав в неї. До цього часу він частково повернув отримані кошти. Зобов'язувався повернути залишок та відшкодувати всю шкоду відповідно до цивільного позову, який визнав в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що в неї склалися дружні стосунки з обвинуваченим, з яким познайомилась восени 2021 під час громадських заходів. У неї були грошові заощадження, тому вона питала в своїй церковній громаді поради щодо придбання автомобіля. Обвинувачений був присутній при цьому і запропонував свою допомогу. Так вони почали спілкуватись, потім зустрілись в селищі Глеваха біля її роботи. ОСОБА_2 пояснив, що у нього халепа - залили квартиру і потрібні гроші, попросив в неї позичити 7000 $ і 45000 грн під розписку за умови повернення до Нового року. В січні 2022 в них розпочались більш тісні стосунки. Після війни вона поїхала до батьків у м. Вінницю. З березня 2022 по серпень 2022 вона на пропозицію обвинуваченого перекидала йому гроші на картку для обміну на долари. Однак долари ОСОБА_2 не віддавав, казав, що збирає. В серпні 2022 вони зустрілись і вона запитала де її гроші, на що обвинувачений відповів, що не має, віддасть пізніше, потім з різних причин гроші так і не повернув, тому вона звернулася до поліції.
На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 190 КК України, стороною обвинувачення надано докази, які досліджено судом:
- копію розписки ОСОБА_2 від 15.10.2021, якою він підтверджував, що отримав від ОСОБА_5 7000 доларів США та 45000 грн., зобов'язувався повернути їх до 01.08.2022 в повному обсязі;
- копію розписки ОСОБА_2 від 13.05.2022, якою він підтверджував, що отримав від ОСОБА_5 80000 грн., зобов'язувався повернути їх в доларах по курсу, не вищому банківського - 32,17 грн. до 01.06.2022;
- шістнадцять чеків про перерахування ОСОБА_5 коштів ОСОБА_2 на його особистий рахунок: 25.03.2022 в розмірі 30000 грн.; 29.03.2022 в розмірі 10000 грн.; 15.04.2022 в розмірі 30000 грн.; 06.06.2022 в розмірі 5800 грн.; 06.06.2022 в розмірі 14200 грн.; 08.06.2022 в розмірі 20000 грн.; 17.06.2022 в розмірі 10000 грн.; 21.06.2022 в розмірі 25000 грн.; 29.06.2022 в розмірі 15000 грн.; 30.06.2022 в розмірі 15000 грн.; 06.07.2022 в розмірі 15000 грн; 13.07.2022 в розмірі 15000 грн.; 21.07.2022 в розмірі 20000 грн; 23.07.2022 в розмірі 10000 грн.; 28.07.2022 в розмірі 20000 грн.; 20.07.2022 в розмірі 3000 грн. Як призначення платежу вказано: «Переказ власних коштів для обміну».
Стороною захисту докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 не надавались.
Позиція учасників судового провадження
Позиція сторони обвинувачення
В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.
В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі, застосувати ст. 75 КК України та призначити йому іспитовий термін.
Позиція потерпілої сторони
Потерпіла ОСОБА_5 просила звернути увагу, що щирого каяття в обвинуваченого немає, кошти він повертає їй тільки перед судовими засіданнями, а не по 20000 грн в місяць як обіцяв. Щодо міри покарання згодна з прокурором.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 вказала, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, кваліфікація вірна, своїми діями обвинуваченим завдано потерпілій як матеріальної, так і моральної шкоди, щирого каяття у обвинуваченого не виявлено, цивільний позов підтримує з врахуванням часткової відмови від позовних вимог, також просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 22000 грн., на позбавленні волі не наполягає.
Позиція сторони захисту
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 вказав, що обвинувачений вину визнав, допомагав слідству, повертав кошти, тому просить призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, що сприятиме подальшому відшкодуванню коштів.
Обвинувачений в судових дебатах попросив вибачення у потерпілої, обіцяв виплатити всю суму, щодо призначеного покарання погодився з думкою свого захисника.
Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог КПК України.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_2 , даними ним в судовому засіданні, суд зазначає, що обвинувачений вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 190 КК України визнав. Вказані покази є послідовними, логічними, узгоджуються з іншими доказами та не викликають у суду сумніву в їх правдивості.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 190 КК України, повністю доведена.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах, а за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом'якшують, обтяжують покарання.
При призначенні покарання суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вирішуючи питання про покарання, відповідно до статті 65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином (ч. 2 ст. 190 КК України) та тяжким злочином (ч. 4 ст. 190 КК України); суспільну небезпеку злочинів; обставини скоєних кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого (вину визнав повністю), особу обвинуваченого, а саме: раніше не судимий, шкоду відшкодував частково, працює неофіційно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
При цьому суд враховує послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
У цьому контексті посилання потерпілої та її представника на відсутність щирого каяття у обвинуваченого спростовується поведінкою обвинуваченого, який визнав свою вину в повній мірі, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, вибачився перед потерпілою, відшкодував частину заподіяної шкоди, висловив намір виплатити всю шкоду, відповідно до цивільного позову.
Отже, суд приходить до висновку, що висловлений обвинуваченим ОСОБА_2 жаль з приводу вчиненого та його активні дії щодо відшкодування шкоди, є щирим каяттям.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
В обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 прокурором наведено та запропоновано врахувати під час розгляду даного кримінального провадження при призначенні покарання обвинуваченому те, що він вчинив кримінальні правопорушення щодо особи, з якою перебував у близьких відносинах, а також з використанням умов воєнного стану як обставини, які обтяжують покарання.
Зазначені обставини дійсно передбачені п.п. 6-1, 11 ч. 1 ст. 67 КК України як такі, що обтяжують покарання.
Вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство. Разом з тим, ні в обвинувальному акті, ні встановлені в судовому засіданні обставини не свідчать про те, що обвинувачений умисно використав обстановку, що склалась, тобто умови воєнного стану, для реалізації своєї мети під час вчинення кримінальних правопорушень.
Також в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження близькі відносини між обвинуваченим та потерпілою, оскільки сама потерпіла в своїх поясненнях характеризує їх як дружні, та зазначає, що в подальшому вони стали більш тісними, однак, що вона має на увазі під «тісними стосунками» не роз'яснювала. З пояснень обвинуваченого та інших матеріалів справи не вбачається, що обвинувачений та потерпіла проживали разом, вели спільний побут чи були поєднані іншими правами та обов'язками протягом тривалого часу.
Таким чином, суд не визнає обставинами, що обтяжують покарання, вчинення кримінальних правопорушень щодо особи, з якою перебував у близьких відносинах, а також з використанням умов воєнного стану.
З урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі, а за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 до відбування 3 роки позбавлення волі, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи все вище зазначене, а також посткримінальну поведінку обвинуваченого, який до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, частково відшкодував шкоду, тому суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства і приходить до висновку про необхідність застосування до основного покарання ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, в межах визначених судом.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Вирішення цивільного позову.
ОСОБА_5 через свого представника подала цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача 818692,69 грн. матеріальної шкоди, 100000 грн. моральної шкоди, та витрати за правничі послуги.
Цивільний позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 за період часу з 15.10.2021 до 28.07.2022 шляхом обману та зловживання довірою позивача заволодів коштами її сім'ї на загальну суму 380000 грн. та 7000 доларів США., які станом на день подання позову не були повернуті. Крім того, позивач зазнала втрат (збитків) від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, які відповідач має сплатити за ввесь час користування коштами з урахуванням встановленого індексу інфляції, разом з трьома відсотками річних від суми заборгованості, починаючи з 01.06.2022. Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, становить 818692,69 грн. Моральна шкода, заподіяна потерпілій, полягає у нервових розладах та душевних стражданнях, оскільки внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого був порушений звичний уклад її життя, сімейні стосунки, так як грошові кошти, якими неправомірно заволодів ОСОБА_2 , збиралися всією сім'єю на побудову будинку. Позивач до сьогоднішнього дня перебуває в стані стресу та невизначеності, вона знервована, зокрема, через необхідність постійно доводити своє майнове право, її нормальний ритм життя та робочий розпорядок порушено, оскільки вона вимушена була звертатись до поліції , а зараз з'являтися за викликами до суду. Ситуація, що склалася, негативно вплинула також на рідних позивача, які розділяли її проблеми та намагалися докласти максимум зусиль для відновлення її душевної рівноваги та спокою. Таким чином, враховуючи характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань ОСОБА_5 , характеру її немайнових втрат, вона оцінює заподіяну моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
В подальшому представник позивача двічі зменшувала позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у зв'язку з її частковим відшкодуванням обвинуваченим, та остаточно просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 748716,69 грн. Також нею подано до суду клопотання про розподіл судових витрат, в якому вона просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000 грн., на підтвердження яких надала копію договору про надання послуг адвоката з додатком до нього та копію акту виконаних робіт і копію рахунку.
ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав цивільний позов в повному обсязі.
Згідно зі ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Виходячи з вимог ст. 11 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також з вимог ст. 60 ЦПК України, яка зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У судовому засіданні знайшла своє підтвердження наявність безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями обвинуваченого і матеріальною шкодою, заподіяною потерпілій в розмірі 380000,00 грн. та 7000 доларів США, що станом на 23.01.2025 становить 294210 грн, які він неправомірно отримав від потерпілої шляхом зловживання її довірою, що підтверджується розписками та платіжними інструкціями. Враховуючи величину індексу споживчих цін (індекс інфляції) по Україні та розмір 3 % річних, часткову відмову від позову представника позивача у зв'язку з частковим відшкодуванням шкоди, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 748716,69 грн.
Таким чином, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
При цьому суд приймає до уваги, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Рівень моральних страждань визначається не тільки видом правопорушення та його складністю, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.
Постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц вказує, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Таким чином, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до переконання, що потерпілій була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення кримінальних правопорушень щодо неї зазнала душевних, психічних переживань, це потягло за собою вимушені зміни в її житті. Потерпілою було витрачено багато часу та зусиль для відновлення своїх прав, чого до цього часу в повному обсязі зробити не вдалося.
При вирішенні питання щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер вчинених обвинуваченим ОСОБА_2 відносно потерпілої ОСОБА_5 умисних діянь, які є злочинами проти власності, а також характер страждань потерпілої ОСОБА_5 , наявність негативних змін у її житті, визнання обвинуваченим своєї вини та цивільного позову в повному обсязі, в тому числі і розміру моральної шкоди, тому суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог потерпілої щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 100000 гривень.
Щодо стягнення процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.
Згідно ст.ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, закон не обмежує розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за умови дотримання вимог ст. 137 ЦПК України. Згідно з даною статтею ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
З урахуванням вимог ЦПК України стороні судового процесу та її адвокату необхідно надати суду наступні докази про понесені витрати на правничу допомогу, а саме письмовий договір потерпілої (цивільного позивача) із адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, в якому має бути зазначено умови про порядок визначення вартості наданих послуг за ведення відповідної судової справи (почасова оплата, фіксована сума тощо); посилання на реквізити або сторін судової справи, у якій надається правнича допомога; детальна фіксація послуг, які надаються у рамках ведення відповідної судової справи, їх обсяг (витрачений час) та вартість (якщо окремі послуги мають різну вартість); детальне фіксування витрат, які понесені адвокатом у зв'язку із наданням послуг щодо ведення відповідної судової справи (витрати на відрядження, нотаріальні послуги, переклад документів тощо); належно оформлені документи, що підтверджують такі витрати; належним чином оформлені платіжні документи під час здійснення оплати послуг адвоката, тощо.
Згідно з практикою Європейського Суду (Справа "Шульга проти України", заява № 16652/04) «заявник має право на відшкодування судових витрат лише в разі, якщо було доведено, що такі витрати були фактично понесені і були неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим».
Представник позивача вказує, що позивачкою понесено витрати на правничі послуги в розмірі 22000 грн. На підтвердження вказаних витрат представником позивачки надано копію договору про надання правничої допомоги № 0213/1224 від 13.12.2024; додаток № 1 до нього від 13.12.2024, копію платіжних інструкцій від 28.05.2025, 05.08.2025 та 06.02.2026, з яких вбачається, що ОСОБА_5 переказала 4000 грн., 2000 грн. та 2000 грн. відповідно на рахунок АТ «Кравченко і партнери»; копію акта прийому-передачі наданих послуг за період з 13.12.2024-22.01.2026, відповідно до якого всього надано послуг на суму 22000,00 грн.; копію рахунку № 01-0213/1224 від 22.01.2026 на суму 22000,00 грн., де призначення платежу вказано - «Оплата за договором 0213/1224 від 13.12.2024.
Суд, врахувавши документи, що є в його розпорядженні, та зазначені вище критерії, вважає, що позовна вимога щодо відшкодування позивачці витрат на правову допомогу належним чином обґрунтована, на її підтвердження додано документи з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у цьому провадженні, акт про надану правничу допомогу, платіжні інструкції про часткову сплату потерпілою обумовленої суми, яка відповідає критерію реальності та розумності розміру з огляду на конкретні обставини справи, отже вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Така позиція Суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15 та від 5 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання при винесені вироку відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 09.02.2026.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 748716 (сімсот сорок вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн 69 коп., спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.
Стягнути з ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 завдану моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп., спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1