10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24034/24 пров. № А/857/29953/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Судової - Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року, прийняте суддею Гулик А.Г., у місті Львів, у справі за позовом приватного підприємства «Укртекстрейдинг» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
встановив:
ПП «Укртекстрейдинг» (надалі - ПП, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2025 позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000280/1 від 29.05.2024 та №UA209000/2024/000501/2 від 30.08.2024;
- визнав протиправними та скасував картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2024/000063 та № UA209150/2024/000080.
23.06.2025 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, обґрунтована тим, що, з метою звернення з позовом до суду ним укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Куть Надією Володимирівною. Загальна вартість витрат позивача на правову допомогу становить 6000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги та актом про надання правової допомоги (приймання наданих послуг).
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ПП витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Суд виходив з того, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено додаткове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що предмет спору у даній категорії справи не є складним, містить один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складеність процесуальних документів не є важкими.
Вважає, що суду необхідно було врахувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову
Просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволені заяви.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що правова допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги № 23-09/24 від 23.09.2024.
Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 23-09/24 від 23.09.2024 та Детального опису робіт станом на 20.06.2025, представник позивача надав такі послуги:
- складання позовної заяви від Клієнта до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними, скасування рішень, повернення коштів у справі №380/24034/24, підготовка і надсилання її до суду;
- ознайомлення із відзивом Львівської митниці Державної митної служби України, ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 та 09 грудня 2024 у справі № 380/24034/24;
- складання відповіді від Клієнта на відзив Львівської митниці Державної митної служби України по справі № 380/24034/24, надсилання її до суду;
- складання заяв, клопотань по справі № 380/24034/24 та надсилання їх до суду; аналіз судової практики у подібних до справи № 380/24034/24 правовідносинах; юридичні консультації та роз'яснення з правових питань по справі № 380/24034/24; ознайомлення із документами, які надходять від учасників справи та суду по справі № 380/24034/24.
Загальна вартість робіт за договором становить 6000,00 грн. Оплата за надання зазначених послуг підтверджується платіжною інструкцією №1048 від 20.06.2025.
Згідно частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Підготовка заяви про стягнення витрат на правничу допомогу не охоплюється межами правничої допомоги, наданої у цій справі. Відповідно витрати за підготовку такої заяви не підлягають компенсації.
Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 6000 грн до 2000 грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з врахуванням наведених вище критеріїв, співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правничої допомоги є сума 2000 грн.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування додаткового рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №380/24034/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк