10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 460/1/24 пров. № А/857/42830/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 460/1/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОЛОНІ-ТОЙС» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
місце ухвалення судового рішення м.Рівне
розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїДрузенко Н.В.
дата складання повного тексту рішення15 вересня 2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 460/1/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛОНІ-ТОЙС» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано, прийняте комісією ГУ ДПС у Рівненській області рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9117468/43677575 від 04.07.2023, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОЛОНІ-ТОЙС» відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 01.07.2022.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛОНІ-ТОЙС» №1 від 01.07.2022 до податкової накладної №4 від 17.06.2022 у встановленому законодавством порядку датою його фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЛОНІ-ТОЙС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області та в сумі 1342,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової служби України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що підставою зупинення реєстрації розрахунку коригування податкової накладної слугувала відповідність позивача пункту 4 Критеріїв ризиковості платника податків, а подані платником до повідомлення від 29.06.2023 платіжні доручення: №1149 від 17.06. 2022, №1163 від 17.06.2022, №1468 від 28.07.2022, №250 від 23.09.2022, №252 від 27.09.2022, №297 від 22.11.2022 - не містили підпису уповноваженого працівника надавача платіжних послуг. Інших документів на підтвердження надходження коштів не надано. Однак до суду такі документи уже бути надані з підписами та печатками. За розрахунком коригування, поданим до податкової накладної №4 від 17.06.2022 товар прес-форми для лиття замінено на Поліпропілен, однак належних документів, які підтверджують надходження коштів на рахунок позивача, а також первинних документів на заміну товару платником на розгляд комісії не було надано. Позивачем разом із повідомленням від 29.06.2023 на розгляд Комісії не було подано жодних документів, які свідчили б про досягнення сторонами договору поставки №12-20/05 від 20.05.2022 згоди щодо невиконання ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» своїх зобов'язань за господарською операцією, яка відображена у податковій накладній №4 від 17.06.2022, поставки прес-форм та заміну предмету договору в частині цієї господарської операції. Наголошує, що пунктом 5 Порядку №520 платника податків не обмежено у поданні документів на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування і лише платник податків володіє повною інформацією про проведену ним господарську операцію та стосовно переліку документів, які підтвердять проведену господарську операцію. Однак, в даному випадку платником податку не було подано первинних документів на розгляд комісії. З огляду на вищевикладене, контролюючим органом за відсутності документального підтвердження підстав проведеного коригування правомірно відмовлено в реєстрації розрахунку
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідачі та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не наведено доводів та не надано доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірного розрахунку коригування, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9117468/43677575 від 04.07.2023 не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, які висуваються до правових актів індивідуальної дії, що вказує на його протиправність.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЛОНІ-ТОЙС» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є юридичною особою (дата запису: 24.06.2020, номер запису: 16021020000003796) та зареєстрованим платником податків, видами діяльності за КВЕД є: 32.40 Виробництво ігор та іграшок (основний);
46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього;
77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів;
77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
49.41 Вантажний автомобільний транспорт;
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
20.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЛОНІ-ТОЙС» (постачальник) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІП-ТОЙС» (покупець) Договір поставки №1-20/05. Згідно з пунктами 1.1.-1.3. цього Договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в специфікаціях, та/або накладних на відпуск товару (далі - видаткова накладна). Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, і прирівнюється до специфікації. Право власності на товар (партію товару), яка постачається за даним договором переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару (партії товару), що підтверджується підписом у видатковій накладній. Відповідно до пунктів 2.1.1.-2.1.3. цього Договору, підставою для поставки кожної партії товару є замовлення покупця, узгоджене з постачальником. Замовлення може направлятися покупцем по факсу, поштою, електронною поштою, або узгоджуватись усно (на розсуд постачальника). Відповідно до замовлення покупця постачальник не пізніше наступного робочого дня після його одержання, виписує і передає або направляє факсом та/або електронною поштою Покупцю рахунок для оплати. Поставка товару (партії товару) здійснюється на протязі 120 (ста двадцяти) робочих днів з моменту узгодження замовлення постачальником. Поставка товару здійснюється на умовах FCA, склад постачальника. Сторони можуть узгодити інші умови поставки товару, узгодивши це в замовленні. А згідно з пунктом 3.1. Договору, ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та вказуються у видатковій накладній, яка підписується сторонами. Розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати 100% вартості у безготівковому порядку на рахунок постачальника (п. 5 Договору).
06.06.2022 позивач отримав від покупця ТОВ «ВІП-ТОЙС» письмове підтвердження замовлення по договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022. У відповідності до п.2.1.2. договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, 07.06.2022 покупцю був наданий рахунок №1 від 07.06.2022 на оплату замовленого товару на суму 7199765,00 грн.
17.06.2022 ТОВ «ВІП-ТОЙС» перерахувало платіжними дорученнями №1149 та №1163 на розрахунковий рахунок ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» аванс за прес-форми у загальній сумі 7199765,00 грн у відповідності до укладеного договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022.
Позивачем було складено та відправлено на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну №4 від 17.06.2022 (загальна сума з ПДВ 7199765,00 грн), яка була належним чином зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією №9110215857.
28.06.2022 ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» отримало від покупця лист №118/1/06-22 від 28.06.2022 із зміною замовлення (скасування попереднього). У відповідності до п.2.1.2. договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, 29.06.2022 покупцю був наданий рахунок на оплату №2 від 29.06.2022 нового замовленого товару на суму 7558398,60 грн (різниця замовлення у бік збільшення становить 358633,60 грн).
За домовленістю сторін, 01.07.2022 ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» за видатковими накладними №20 (сума з ПДВ 6061578,60 грн) та №21 (сума з ПДВ 1496820,00 грн) відвантажило ТОВ «ВІП-ТОЙС» товари, а саме поліпропілени різних марок на загальну суму 7558398,60 грн. ТОВ «ВІП-ТОЙС» самостійно провів завантаження та вивіз товар зі складу постачальника, як це передбачено п.2.1.3 договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №1/07-22 від 01.07.2022, №2/07-22 від 01.07.2022, №3/07-22 від 01.07.2022, №4/07-22 від 01.07.2022, №5/07-22 від 01.07.2022, №6/07-22 від 01.07.2022, №7/07-22 від 01.07.2022.
Розрахунок за поставлений товар покупець провів, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» грошові кошти платіжним дорученням №1468 від 28.07.2022 в сумі 959000,00 грн (частина з яких, як стверджує позивач, становила аванс за наступні поставки товарів).
27.07.2022 позивачем було подано на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.07.2022 до податкової накладної №4 від 17.06.2022; у графі «Отримувач (покупець)» зазначено ТОВ «ВІП-ТОЙС». У розділі «Б», у колонці «опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» вказано поліпропілени різних марок. Код причини коригування зазначено « 104».
Втім, вказаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників не був зареєстрований в ЄРПН.
Так, відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9142631887 від 28.07.2022: «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Вказано: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.07.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 3902,, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/».
29.06.2023 позивач подав до комісії регіонального рівня повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення долучено 36 додатків.
Вказане пояснення з копіями первинних документів прийнято контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 з реєстраційним номером №9155714283.
04.07.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9117468/43677575, яким платнику податків відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №1 від 01.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою зазначено: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: СГ надано платіжні доручення оформлені з порушенням постанови Правління НБУ від 29.07.2022 №163, а саме без обов'язкових реквізитів: підпису. Не надано розгорнутий рух коштів по банківських рахунках з контрагентами».
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №1165 від 11.12.2019 затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
З матеріалів справи убачається, що відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9142631887 від 28.07.2022: «Документ доставлено до ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Вказано: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.07.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 3902,, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п. 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/».
Відповідно до пункту 4 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 3 до Порядку № 1165 складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п'яти цифр кодів), за відсутності у врахованій таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 вказаного Порядку №520 установлено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів установлено, що за наслідком отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної позивач надіслав податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
До повідомлення долучено 36 додатків, а саме: договір поставки з ТОВ «ВІП-ТОЙС» №1-20/05 від 20.05.2022; видаткова накладна на ТОВ «ВІП-ТОЙС» №20 від 01.07.2022; видаткова накладна на ТОВ «ВІП-ТОЙС» №21 від 01.07.2022; довіреність від ТОВ «ВІП-ТОЙС» №11/1 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №1/07-22 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №2/07-22 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №3/07-22 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №4/07-22 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №5/07-22 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №6/07-22 від 01.07.2022; товарно-транспортна накладна №7/07-22 від 01.07.2022; платіжне доручення №1149 від 17.06.2022; платіжне доручення №1163 від 17.06.2022; платіжне доручення №1468 від 28.07.2022; податкова накладна на ТОВ «ВІП-ТОЙС» №4 від 17.06.2022; податкова накладна на ТОВ «ВІП-ТОЙС» №1 від 01.07.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 з ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» за липень 2022 року; Акт звірки взаєморозрахунків по рах. 361 з ТОВ «ВІП-ТОЙС» на 31.07.2022; Договір купівлі-продажу з ТОВ «ВЕЛНАТ» №ВЛ1/04-2022 від 25.04.2022; видаткова накладна від ТОВ «ВЕЛНАТ» №4 від 01.07.2022; видаткова накладна від ТОВ «ВЕЛНАТ» №5 від 01.07.2022; платіжне доручення №61 від 28.07.2022; платіжне доручення №62 від 29.07.2022; платіжне доручення №250 від 23.09.2022; платіжне доручення №252 від 27.09.2022; платіжне доручення №297 від 22.11.2022; платіжна інструкція №70 від 22.11.2022; платіжна інструкція №81 від 22.12.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 з ТОВ «ВЕЛНАТ» за липень-грудень 2022 року; Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ «ВЕЛНАТ» на 31.12.2022; Договір суборенди нерухомого майна №1/24/06-2020 від 24.06.2020; Акт приймання-передачі об'єкта від 24.06.2020; Акт здачі-приймання робіт №218 від 31.12.2022; оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 з ТОВ «ВІП-ТОЙС» за 2022 рік; Акт звірки взаєморозрахунків по рах.631 з ТОВ «ВІП-ТОЙС» за 2022 рік; пояснення №1/29/06-23 від 29.06.2023.
З перелічених документів убачається, що згідно з умовами договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних у видаткових накладних. Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, і прирівнюється до специфікації. Підставою для поставки кожної партії товару є замовлення покупця, узгоджене з постачальником. В свою чергу, ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та вказуються у видатковій накладній, яка підписується сторонами.
Податкова накладна №4 від 17.06.2022, яка була належним чином зареєстрована в ЄРПН, стосувалася замовлення (товар - прес-форми) від 06.06.2022 (рахунок на оплату №1 від 07.06.2022). 17.06.2022 ТОВ «ВІП-ТОЙС» перерахувало платіжними дорученнями №1149 та №1163 на розрахунковий рахунок ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» аванс за прес-форми у загальній сумі 7199765,00 грн у відповідності до укладеного договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022.
Водночас, 28.06.2022 ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» отримало від покупця лист №118/1/06-22 від 28.06.2022 із зміною замовлення (скасування попереднього). У відповідності до п.2.1.2. договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, 29.06.2022 покупцю був наданий рахунок на оплату №2 від 29.06.2022 нового замовленого товару на суму 7558398,60 грн (товар - поліпропілени різних марок).
За домовленістю сторін, 01.07.2022 ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» за видатковими накладними №20 (сума з ПДВ 6061578,60 грн) та №21 (сума з ПДВ 1496820,00 грн) відвантажило ТОВ «ВІП-ТОЙС» товари, а саме поліпропілени різних марок на загальну суму 7558398,60 грн ТОВ «ВІП-ТОЙС» самостійно провів завантаження та вивіз товар зі складу постачальника, як це передбачено п.2.1.3 договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №1/07-22 від 01.07.2022, №2/07-22 від 01.07.2022, №3/07-22 від 01.07.2022, №4/07-22 від 01.07.2022, №5/07-22 від 01.07.2022, №6/07-22 від 01.07.2022, №7/07-22 від 01.07.2022.
Розрахунок за поставлений товар покупець провів, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» грошові кошти платіжним дорученням №1468 від 28.07.2022 в сумі 959000,00 грн (частина з яких, як стверджує позивач, становила аванс за наступні поставки товарів).
27.07.2022 позивачем було подано на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.07.2022 до податкової накладної №4 від 17.06.2022; у графі «Отримувач (покупець)» зазначено ТОВ «ВІП-ТОЙС». У розділі «Б», у колонці «опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» вказано ті, які зазначені у видаткових накладних №20 та №21 від 01.07.2022 (зміна замовлення). Код причини коригування зазначено « 104».
Формуючи у відповідності до вимог Порядку №1307 розрахунок коригування №1 від 01.07.2022 до податкової накладної №4 від 17.06.2022, позивачем визначено код причини коригування « 104», яка згідно з Довідником умовних кодів причин коригування (в переліку станом на 01.10.2021), означає причину коригування «зміна номенклатури товару», що відповідає вищенаведеним господарським операціям позивача з контрагентом ТОВ «ВІП-ТОЙС».
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем дотримано вимог формування розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.07.2022 до податкової накладної №4 від 17.06.2022, зокрема в частині підтвердження контролюючому органу причин такого коригування з урахуванням обраного позивачем коду « 104 - зміна номенклатури товару» та права на складання розрахунку коригування.
Колегією суддів також установлено, що позивачем після отримання повідомлення контролюючого органу про необхідність подання пояснень, було надано докази в підтвердження інформації, вказаної у такому розрахунку коригування до податкової накладної, зокрема, про зміну номенклатури товару в межах господарських операцій згідно Договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022, про яку вказано у розрахунку.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу того, що у договорі поставки №12-20/05 від 20.05.2022, укладеному між ТОВ «ДОЛОНІ-ТОЙС» та ТОВ «ВІП-ТОЙС», не конкретизовано його предмет, а поданими позивачем документами не підтверджується поставка на заміну предмету договору в частині цієї господарської операції (прес-форми для лиття на полімпропілен), то колегія суддів що із наданих відповідачу документів чітко прослідковуються обставини щодо зміни учасниками договірних відносин номенклатури товару, що є об'єктом постачання. Не внесення сторонами договірних відносин відповідних змін, уточнень до укладеного ними договору не спростовує суті фактичних правовідносин, які прослідковуються з первинних документів, які були надані позивачем - відповідачу з метою реєстрації розрахунку коригування.
Окрім того, з оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування слугувало: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: СГ надано платіжні доручення оформлені з порушенням постанови Правління НБУ від 29.07.2022 №163, а саме без обов'язкових реквізитів: підпису. Не надано розгорнутий рух коштів по банківських рахунках з контрагентами». У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що подані платником до повідомлення від 29.06.2023 платіжні доручення: №1149 від 17.06. 2022, №1163 від 17.06.2022, №1468 від 28.07.2022, №250 від 23.09.2022, №252 від 27.09.2022, №297 від 22.11.2022 - не містили підпису уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, а до суду такі документи уже бути надані з підписами та печатками.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.
Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (пункт 9 Інструкції).
Відповідно до пункту 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Платник заповнює обов'язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.
Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.
Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.
Отже, платіжні інструкції, містили усі необхідні реквізити, крім власноручного підпису платника, оскільки в системі клієнт-банк підпис, при відправленні платежу, проставляється в електронному вигляді, що відповідає нормам чинного законодавства.
Також суд враховує, що платіжні доручення були сформовані у PDF форматі в системі Клієнт-Банк «ЕКО БУМ 24/7» АТ «Укргазбанк», яка передбачає накладання тільки штампу банку без підпису відповідальної особи банку на бланк платіжного доручення. Позивач не може впливати на державну банківську установу та вказувати їй, як мають бути оформлені банківські документи, а для уникнення непорозумінь у подальшому при формуванні пакету документів, долучених до позовної заяви, позивач замовив у АТ «Укргазбанк» платну роздруківку цих платіжних доручень з завіренням їх мокрою печаткою банку та підписом відповідальної особи банку. Крім того, при складанні розрахунку коригування №1 від 01.07.2022 була допущена прикра описка: в рядку №2 вказаний поліпропілен SABIC PP lnjection у кількості 24750кг, в рядку №6 помилково вказаний поліпропілен SABIC PP lnjection у кількості 20000кг, а мав бути вказаний поліпропілен TATREN HF322, яку позивач мав намір виправити.
Крім того надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню колегією суддів ураховано висновки, відображені у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 у якій Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати ПН/РК (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20 та від 02 липня 2024 року у справі №440/5004/23, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації ПН/РК з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
При цьому Верховний Суд зазначив, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН/РК, в квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН/РК (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 520/15348/20, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20).
Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Отож, приймаючи рішення з приводу реєстрації ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації ПН/РК фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому за результатами розгляду цієї справи оцінюється наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної за фактом першої події.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Також суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Натомість оскаржуване рішення не містить належної оцінки наданим поясненням та документам позивача (які подані разом із повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено) щодо недостатності становлення факту настання першої події, який в силу приписів Податкового Кодексу України супроводжується складанням та реєстрацією ПН/РК.
Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: “здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Крім того, колегія суддів зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що платник податків має в якийсь спосіб довести, що він припустився помилки і що на підтвердження цього має подати конкретно визначені документи.
На переконання суду апеляційної інстанції, позивачем було надало податковому органу усі наявні у нього документи, які свідчать про те, що між учасниками господарських взаємовідносин в межах Договору поставки №1-20/05 від 20.05.2022 відбулися зміни, зокрема щодо зміни номенклатури товару. Відповідно до цього, у податкового органу не було правових підстав для того, щоб відмовляти у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.07.2022 до податкової накладної №4 від 17.06.2022.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Отож колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 460/1/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос