10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 500/5165/25 пров. № А/857/48459/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львів апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 500/5165/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
місце ухвалення судового рішення м.Тернопіль
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїМандзій О.П.
дата складання повного тексту рішення04.11.2025
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якій просила:
визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України в особі Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України у формі не передачі за належністю у Комісію з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті клопотання та відомостей щодо сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді заступника командира бойової машини ( в подальшому командир бойової машини) - навідника-оператора гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти НОМЕР_1 Окремого гірсько-штурмового батальйону (військова частина НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 Окремої гірсько-штурмової бригади " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", отриманими Управлінням гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України від Кадрового Центру Збройних Сил України за вих. №388/8589 від 18.06.2025, для вирішення Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті питання щодо внесення імені сина, солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Книги Пам'яті Збройних Сил України;
зобов'язати Міністерство оборони України в особі Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України вчинити певну дію, а саме передати за належністю у Комісію з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до ОСОБА_3 клопотання та відомості щодо сина, солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отриманими Управлінням гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України від Кадрового Центру Збройних Сил України за вих. №388/8589 від 18.06.2025, для вирішення Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті питання щодо внесення імені сина, солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Книги Пам'яті Збройних Сил України.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 500/5165/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі обставини у цій справі, а зокрема суд не з'ясував: чи взагалі була створена комісія з внесення відомостей про загиблих до книги Пам'яті Збройних Сил України; який склад комісії, яким чином та у який спосіб відбувалася передача на розгляд вказаної комісії відомостей щодо загиблих; у який спосіб відбувалося голосування та порядок прийняття рішень вказаною комісією.
Також скаржник вказує на безпідставне застосування судом першої інстанції п. 9.14 Переліку відомостей Міністерства оборони України, що становлять службову інформацію, позаяк вказане не стосується суті спору у даній справі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлена шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи міститься відповідне відстеження вручених рекомендованих поштових відправлень.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не допущено оскаржуваної бездіяльності у формі не передачі за належністю у Комісію з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті клопотання та відомостей щодо сина позивача, ОСОБА_2 , отриманими Управлінням гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України від Кадрового центру Збройних Сил України за вих. №388/8589 від 18.06.2025, для вирішення Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті питання щодо внесення імені сина до Книги Пам'яті Збройних Сил України, а доводи позивача наразі не спростовують вказаних висновків суду.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір'ю військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_2 , який приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, загинув у листопаді 2022 року в результаті танкового обстрілу.
Військовослужбовця ОСОБА_2 , згідно з Указом Президента України, посмертно нагороджено орденом "За мужність", а також удостоєно званням почесного громадянина міста Тернополя та званням почесного громадянина Тернопільської області.
Кадровим Центром Збройних Сил України, на виконання вимог наказу Міністерства оборони України від 04.03.2019 №86, яким затверджено Положення про Книгу пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, 18.06.2025 було надано інформацію листом №388/8589 до Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України щодо загиблого військовослужбовця, зокрема ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що загинув під час бойових дій 08.12.2022.
18.08.2025 позивачем подано клопотання до Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України передати у Комісію з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги пам'яті відомості щодо сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримані Управлінням гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України від Кадрового центру Збройних Сил України за вих. №388/8589 від 18.06.2025, для вирішення Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті питання щодо внесення імені сина, солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Книги Пам'яті Збройних Сил України.
За результатами розгляду звернення, Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України листом №220/22/486 від 18.09.2025 повідомило позивачу про те, що Меморіальний комплекс "Зала пам'яті", який урочисто було відкрито з метою гідного вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України знаходиться на території Генерального штабу Збройних Сил України і наразі доступ до нього відсутній.
У зв'язку з обмеженнями, визначеними положеннями Закону України від 12.05.2015 №389-VІІІ "Про правовий режим воєнного стану" (із змінами), Закону України від 15.07.2025 №4524-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та Указу Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", функціонування Меморіалу тимчасово призупинено (останнє проведення ритуалу відбулось 24.02.2024) з метою зменшення загрози життю та здоров'ю особового складу і відвідувачів, що могли б бути залучені під час проведення урочистих церемоній.
Також повідомлено, що в період дії правового режиму воєнного стану, інформація про кількість та обставини загибелі військовослужбовців Збройних Сил України є інформацією з обмеженим доступом, що відповідно унеможливлює ведення Книги пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України у передбаченому для цього порядку.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що полягає у не передачі за належністю у Комісію з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті клопотання та відомостей щодо сина позивача, ОСОБА_2 , отриманими Управлінням гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України від Кадрового центру Збройних Сил України за вих. №388/8589 від 18.06.2025, для вирішення Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги Пам'яті питання щодо внесення імені сина до Книги Пам'яті Збройних Сил України, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Наказом Міністерства оборони України №86 від 04.03.2019 року «Питання вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки», який зареєстровано у Міністерстві юстиції за №312/33283, у відповідності до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України №550-XIV від 24.03.1999, Стройового статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №549-XIV від 24.03.1999, з метою організації проведення заходів із вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, затверджено:
Порядок щоденного проведення заходів щодо вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;
Положення про Книгу пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;
Порядок інформаційного супроводження щоденного проведення заходів щодо вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки;
Розподіл представництва керівництва Міністерства оборони України у щоденних заходах щодо вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.
Так, згідно Порядку щоденного проведення заходів щодо вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, заходи щодо вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки (далі - Заходи) проводяться щодня в ранковий час о 08:55 у Меморіальному комплексі, розташованому на території військового містечка № НОМЕР_3 (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6).
До складу Меморіального комплексу входять:
мала архітектурна форма «Експозиція книги пам'яті загиблим військовослужбовцям Збройних Сил України під час проведення антитерористичної операції» (далі - Зала пам'яті);
мала архітектурна форма «Пам'ятний знак загиблим воїнам Збройних Сил України» (далі - Пам'ятний знак);
плац для проведення урочистих церемоніальних заходів.
У Залі пам'яті зберігається виставлена для експонування Книга пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки.
На Пам'ятному знакові встановлено дзвін пам'яті.
До проведення Заходів залучаються: керівництво Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України; особовий склад Роти Почесної варти Міністерства оборони України (далі - Почесна варта); черговий сигналіст та барабанщик від оркестру Почесної варти; особовий склад структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, підпорядкованих їм органів військового управління, а також вищих військових навчальних закладів, навчальних підрозділів закладів вищої освіти, Київського військового ліцею імені Івана Богуна (далі - військові навчальні заклади) та військових частин гарнізону міста Київ; представники військових засобів масової інформації; члени сімей загиблих військовослужбовців та відвідувачі.
До проведення Заходів у святкові дні, під час відзначення державних свят та урочистих подій може залучатися хор Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України для виконання «Молитви за Україну» (Духовного Гімну України) та священнослужителі (військові капелани) для проведення молитовного заходу.
Положенням про Книгу пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки передбачено, що Книга пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки (далі - Книга пам'яті), видається у Міністерстві оборони України з метою увічнення пам'яті загиблих військовослужбовців Збройних Сил України.
Книга пам'яті, як символ честі і гідності Збройних Сил України, виготовляється в одному примірнику і є відкритим книжковим виданням. Внесення до Книги пам'яті відомостей про загиблих військовослужбовців є публічним визнанням їх подвигів та героїчних вчинків.
Книга пам'яті оновлюється та доповнюється за потреби один раз на рік до 01 вересня (пункт 1 Положення).
До Книги пам'яті заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, військове звання військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, а також найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі.
До Книги пам'яті заносяться дані про військовослужбовців, які: загинули внаслідок безпосереднього зіткнення з противником (уражені зброєю противника); померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби в районі бойових дій, у тому числі й тих, які померли, перебуваючи в полоні або в заручниках, а також будучи інтернованими в нейтральних державах.
Занесення до Книги пам'яті здійснюється на підставі відомостей Генерального штабу Збройних Сил України про загиблих військовослужбовців, які щороку до 05 серпня подаються до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.
Прізвища та ініціали загиблих військовослужбовців, чиї імена занесено (прийнято рішення про занесення) до Книги пам'яті, розміщуються також у вигляді табличок на стінах у Залі пам'яті. Оновлення таких табличок за потреби відбувається щотижня на підставі відомостей Генерального штабу Збройних Сил України про загиблих військовослужбовців, які подаються на наступний після загибелі військовослужбовця день (пункт 2 Положення).
Книга пам'яті виставляється для загального доступу та зберігається у Залі пам'яті (пункт 3 Положення).
Опис Книги пам'яті, порядок її ведення, оновлення та виготовлення визначаються наказом директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України (пункт 4 Положення).
На виконання пункту 4 Положення про Книгу пам'яті, наказом директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України №11 від 27.05.2019 року затверджено Опис, порядок ведення, оновлення та виготовлення Книги пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки (далі Опис).
У розділі ІІІ Опису вказано, зокрема, що внесення відомостей до Книги пам'яті здійснюється після розгляду їх Комісією з внесення відомостей про загиблих військовослужбовців до Книги пам'яті, яку очолює заступник директора - начальник відділу гуманітарної політики Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України. Визначено, що до Книги пам'яті заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, військове звання військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, а також найменування підрозділів (частин, установ), у яких вони проходили військову службу, дата та обставини їх загибелі.
До Книги пам'яті заносяться дані про військовослужбовців, які під час проходження військової служби у Збройних Силах України: загинули внаслідок безпосереднього зіткнення з противником (уражені зброєю противника); померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби в районі бойових дій, у тому числі й тих, які померли, перебуваючи в полоні або в заручниках, а також будучи інтернованими у нейтральних державах.
При цьому, до Книги пам'яті не заносяться імена військовослужбовців Збройних Сил України які: загинули поза районом ведення бойових дій, а також померли від захворювання та з інших причин, не пов'язаних з участю в бойових діях; покінчили життя самогубством; загинули (померли) від необережного поводження зі зброєю, через порушення заходів безпеки, внаслідок позастатутних відносин та інших протиправних дій, в аваріях, катастрофах та інших випадках, не пов'язаних з виконанням завдань командування і бойових завдань; загинули (померли) після демобілізації (звільнення з військової служби у Збройних Силах України.
Відтак, зважаючи на вимоги Положення про Книгу пам'яті, вимоги встановленого Опису, у Міністерства оборони України наявні правові підстави для внесення імені загиблого сина позивача до Книги Пам'яті, а також для його вміщення на стіні у Залі Пам'яті.
Крім цього, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12.05.2015 року, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан. Вказаний Указ Президента України затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року. В подальшому, відповідними Законами України «Про затвердження Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє дотепер.
Генеральний штаб Збройних Сил України, листом №300/1/C/9257 від 21.02.2024 повідомив заступника Міністра оборони України про те, що ним розглянуто питання щодо відновлення функціонування Меморіального комплексу «Зала пам'яті» та проінформовано, що ритуал зі вшанування пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України після 24.02.2024 року не проводився. Станом на 24.02.2022 року на пілонах Меморіалу позначені лише імена військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули під час проведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил, у період з 18.03.2014 року по 24.02.2022 року. Разом з тим, обмежений доступ на територію військового містечка №64 з урахуванням загрози ракетних та повітряних ударів унеможливлює поновлення відвідування Меморіалу громадянами. Враховуючи вищезазначене, відновлення функціонування Меморіалу на цей час вважається недоцільним.
Наказом Міністерства оборони України №605 від 17.10.2023, у відповідності до Законів України «Про інформацію», «;Про доступ до публічної інформації», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» №736 від 19.10.2016, затверджено Перелік відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (ПСІ-2023).
Згідно Переліку відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію, до них віднесено, серед іншого, узагальнені відомості про військовослужбовців, державних службовців та працівників Збройних Сил України, які загинули, зникли безвісти (потрапили в полон) під час дії правового режиму воєнного стану і ведення бойових дій, а також відомості та анонси про проведення заходів культурологічної роботи та концертної діяльності із зазначенням дати, часу та місця їх проведення під час правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій та в особливий період.
Таким чином, інформація про військовослужбовців, державних службовців та працівників Збройних Сил України, які загинули, зникли безвісти (потрапили в полон) під час дії правового режиму воєнного стану і ведення бойових дій, а також відомості та анонси про проведення заходів культурологічної роботи та концертної діяльності із зазначенням дати, часу та місця їх проведення під час правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій та в особливий період, - віднесена у передбачений законом спосіб до інформації з обмеженим доступом, оскільки така є службовою.
Відтак, в умовах дії на всій території України воєнного стану, необхідно дотримуватись режиму обмеження доступу до службової інформації, зокрема, тієї що стосується військовослужбовців, державних службовців та працівників Збройних Сил України, які загинули, зникли безвісти (потрапили в полон) під час дії правового режиму воєнного стану і ведення бойових дій.
З матеріалів справи слідує, що інформація про загиблих військовослужбовців Збройних Сил України зберігається в архіві Національного військово-історичного музею України, структурних підрозділах Міністерства оборони України та органах військового управління Збройних Сил України.
Також з матеріалів справи слідує, що Генеральним штабом України, не подано до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України, призначеного для реалізації державної гуманітарної та соціальної політики в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, відомостей про загиблих військовослужбовців для занесення їх до Книги пам'яті.
Поряд з цим, на переконання суду, визначений Положенням та Описом обсяг та вид відомостей, які в обов'язковому порядку підлягають внесенню до Книги Пам'яті, а також існування обставин продовження дії на всій території України воєнного стану, впливає на можливість ведення Книги пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України у передбаченому для цього порядку, як і на можливість проведення відповідних ритуали у Залі Пам'яті, з огляду на що, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача щодо невнесення даних про загиблого сина позивачки, до Книги пам'яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, а також не вміщення прізвища та ініціалів загиблого сина позивачки, на стіні у Залі Пам'яті.
При цьому, вшанування пам'яті полеглих Захисників та Захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, популяризація їхніх подвигів на державному та регіональному рівнях є вкрай необхідним завданням як з морально-етичних міркувань, так і задля консолідації суспільства, формування національної пам'яті та ідентичності, зміцнення держави, виявом вдячності народу до тих, хто поклав своє життя заради України.
Таким чином, що Міністерством оборони України не заперечено необхідності виконання обов'язку щодо складення та ведення Книгу Пам'яті та проведення відповідних ритуалів у Залі Пам'яті, як і не відмовлено позивачу у вжитті відповідних заходів щодо її загиблого сина, проте роз'яснено, що питання реалізації заходів Меморіалізації усіх загиблих захисників України, в тому числі і її сина, буде проводитись після закінчення воєнного стану.
Аналізуючи наведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 500/5165/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос