10 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/7934/25 пров. № А/857/47236/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №140/7934/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокуш-Плюс" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
місце ухвалення судового рішення м.Луцьк
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїМачульський В.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №140/7934/25 позов Товариство з обмеженою відповідальністю “МОКУШ-ПЛЮС» (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Луцька, будинок 230, код ЄДРПОУ 42268693) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 12.03.2025 № 12612431/42268693 та № 12612432/42268693.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю “МОКУШ-ПЛЮС» податкові накладні №48 від 19.03.2024 та №62 від 26.03.2024.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОКУШ-ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 4 844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що пункт 9 Порядку №520 не містить імперативної вимоги щодо надіслання платнику Повідомлення, а контролюючий орган може обрати варіант поведінки із трьох можливих. Тому Головним управлінням ДПС у Волинській області повністю було дотримано процедури прийняття рішень. Такий підхід до тлумачення та застосування вказаної норми відображений і у Постанові Верховного Суду від 29 липня 2025 року у справі №140/1998/24. Крім того, Верховний Суд у Постанові від 24 липня 2025 року у справі №420/14450/24 зазначив, що «контролюючий орган мав право аналізувати усі надані документи та співставляти їх з даними, які надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), що узгоджується з приписами пункту 44 Порядку № 1165». Оскільки платіжні документи, надані ТОВ «Мокуш-Плюс» на розгляд Комісії, оформлені неналежним чином, неможливо підтвердити факт настання першої події - оплати послуг. Також зазначено, що товарно-транспортні накладні, надані на розгляд Комісії також оформлені неналежним чином, зокрема, відсутні дані про вантажно-розвантажувальні операції. На довіреностях, наданих на розгляд Комісії, відсутній підпис особи, яка одержала довіреність.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідачі та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу. Відтак, оскаржувані рішення № 12612431/42268693 та № 12612432/42268693 від 12.03.2025 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим, такі рішення є протиправним та підлягають скасуванню.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ “МОКУШ-ПЛЮС є юридичною особою, зареєстроване 27.06.2018, платник податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ. Місцезнаходження Товариства: 44700, Волинська область, Володимирський район, місто Володимир, вулиця Луцька, будинок 230. Основним видом економічної діяльності Товариства є КВЕД 22.22 Виробництво тари з пластмас.
03.01.2024 між ТОВ “МОКУШ-ПЛЮС» (сторона-1) та ПП “АГРОПОМ-ЗАХІД» (сторона-2) укладено договір №П/0301/ЗБ-4, згідно якого сторона-2 надає стороні-1 послуги зберігання цукру, приймання, розвантаження/навантаження з/на автотранспорт тощо за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 100.
27.12.2023 між ТОВ “МОКУШ-ПЛЮС» (орендар) та ТОВ “Волинська біоенергетична компанія» (орендодавець) укладено договір оренди №О/2712/Н-1, згідно якого орендодавець передав орендареві у строкове користування частину будівлі складу цукру площею 1764,7 кв.м. за адресою: Волинська область, м. Володимир, вул. Луцька, 230.
25.04.2024 між ТОВ “МОКУШ-ПЛЮС» (покупець) та ТОВ “Універсальний торговий дім “МЕРКУРІЙ» (продавець) укладено 3 (три) договори купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. М. Грушевського, 233, а саме: складські приміщення, трансформаторна підстанція, токарний цех, майстерня, вагова, адмінкорпус, гараж, склад запчастин, будівля бензоколонки.
19.03.2024 між ТОВ “МОКУШ-ПЛЮС» (Постачальник) та ТОВ “ЕВРІОЛА» (Покупець) укладено договір поставки Ц/1903/14. Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується продати Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору. Згідно п. 1.2. Договору Товар згідно даного договору: цукор, цукор білий, цукор білий кристалічний, вироблений з цукрових буряків (далі - “Товар», “партія Товар»). Точний асортимент Товару (партії Товару) зазначається сторонами у видаткових накладних. Поставка Товару (партії Товару) здійснюється в мішкотарі, біг-бегах або насипом за попередньою домовленістю сторін. Згідно п. 3.3.1. Договору Розрахунок за Товару проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у вигляді 100% попередньої оплати Товару (партії Товару). Згідно п. 4.1. Договору Постачальник зобов'язаний передати, а Покупець вивезти Товар (партію Товару) у розрахунку 20-200 тон в робочий день (при умові вчасної поставки Покупцем транспорту на завантаження та виконання Покупцем п.3.6. даного договору), на протязі 15-ти днів з моменту здійснення Покупцем 100% передоплати за партію Товару або на протязі 15-ти днів з моменту погодження Постачальником умов щодо післяоплати партії Товару. Згідно п. 4.3.1. Договору Покупець здійснює вивіз Товару власним/найнятим транспортом та за власний рахунок. Постачання здійснюється на умовах FCA зі складів: Волинська область, м.Володимир, або інших складів за домовленістю сторін.
ТОВ “МОКУШ-ПЛЮС» в адресу ТОВ “ЕВРІОЛА» складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні:
- №48 від 19.03.2024 на загальну суму операції 462000,00 грн, у тому числі ПДВ 77000,00 грн, номенклатура “Цукор»;
- №62 від 26.03.2024 на загальну суму операції 924000,00 грн, у тому числі ПДВ 154000,00 грн, номенклатура “Цукор»;
Згідно квитанцій від 29.04.2024 реєстрацію ПН №48 від 19.03.2024 та №62 від 26.03.2024 було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (далі - порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами). ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 порядку).
На підтвердження реєстрації податкових накладних товариством направлено повідомлення №8 від 07.03.2025, до якого долучено копії документів в кількості 32 додатків, зокрема: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні №31/01-24 від 31.01.2024; договір №31/01-24Ц від 31.01.2024; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; договір оренди №О/2712/Н-1 від 27.12.2023; договір поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; пояснення; довідка форми 20-ОПП; договір №П/0301/ЗБ-4 від 03.01.2024; картка рахунку 361; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.04.2024; платіжні інструкції №172 від 19.03.2024 та №190 від 26.03.2024; акти приймання-передачі цукру на відповідальне зберігання; договір поставки №Ц1903/14 від 19.03.2024; рахунки на оплату №32 від 19.03.2024 та 39 від 26.03.2024; довіреність №37 від 19.03.2024 та №40 від 26.03.2024; ОСВ по рахунку 361 за лютий-квітень 2024 року; акти повернення цукру з відповідального зберігання; штатний розпис.
Проте, за результатами розгляду наданих платником документів ГУ ДПС у Волинській області прийняті рішення № 12612431/42268693 та № 12612432/42268693 від 12.03.2025 про відмову в реєстрації ПН №48 від 19.03.2024 та №62 від 26.03.2024 у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
ТОВ “МОКУШ ПЛЮС» не погоджуючись із вищевказаними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернулося до суду із даним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №1165 від 11.12.2019 затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
З матеріалів справи убачається, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних позивача вказано: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податків, який відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що міститься в додатку 1 до Порядку № 1165 наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2024 року у справі №160/18840/22, від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
При цьому, колегія суддів звертає увагу контролюючого органу, що у рішеннях про відповідність/невідповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку в обов'язкове для заповнення поле «податкова інформація».
Разом з тим суд встановив, що відповідачем всупереч вимогам Порядку № 1165 у направленій позивачу квитанцій про зупинення реєстрації обумовленої податкової накладної та в оскаржуваному рішенні не ідентифіковано конкретних ризикових операцій та не приведено конкретної податкової інформації, яка слугувала підставою та причиною віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Відповідач лише обмежився загальним покликанням на пункту 8 Критеріїв ризиковості, без будь якого обґрунтування.
Як наслідок, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.
З урахуванням фактичних обставин справи, щодо не приведення відповідачем у названій квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН конкретної податкової інформації, яка слугувала підставою та причиною віднесення спірної господарської операції з отримання авансового платежу до ризикових операцій, визначених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а також відсутність у вказаній квитанції чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної ПН.
Крім того колегією суддів ураховано, що наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 вказаного Порядку №520 установлено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Згідно пункту 6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» (п. 7 Порядку №520).
На підставі наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 року п. 9 Порядку № 520 з 08.03.2023 року викладено в новій редакції, а зокрема змінено порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520 (з урахуванням внесених змін) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».
Дослідивши матеріали справи колегією суддів установлено, що позивач подав до ГУ ДПС у відповідь на квитанцію від 29.03.2024 за №9075880707, якою зупинено ПН №48 від 19.03.2024 були надані пояснення та наступні документи: штатний розпис; звіт з праці за перший квартал 2024 року; відомості про виплату заробітної плати за перший квартал 2024 року; договір поставки 31/01-24 від 31.01.2024; видаткові накладні до договору поставки 31/01-24 від 31.01.2024; товарно-транспортні накладні до договору поставки 31/01-24 від 31.01.2024; договір поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; видаткові накладні до договору поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; товарно-транспортні накладні до договору поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; договір №П/0301/ЗБ-4 від 03.01.2024; акти приймання-передачі цукру на відповідальне зберігання до договору №П/0301/ ЗБ-4 від 03.01.2024; акти повернення цукру із зберігання до договору №П/0301/ЗБ-4 від 03.01.2024; договір оренди №О/2712/Н-1 від 27.12.2023; акт прийму-передачі майна в оренду від 27.12.2023; повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП; договори купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2024; договір поставки Ц/1903/14 від 19.03.2024; рахунок на оплату №32 від 19.03.2024; платіжна інструкція № 172 від 19.03.2024; довіреність №37 від 19.03.2024; видаткова накладна №107 від 21.03.2024; товарно-транспортна накладна №Р107 від 21.03.2024; оборотно-сальдова відомість 361 за лютий-квітень 2024 року; картка рахунку 361 за лютий-квітень 2024 року.
Також у відповідь на квитанцію від 26.03.2024 за №9075943419 надав наступні документи: відомості про виплату заробітної плати за перший квартал 2024 року; штатний розпис; звіт з праці за перший квартал 2024 року; договір поставки 31/01-24 від 31.01.2024; видаткові накладні до договору поставки 31/01-24 від 31.01.2024; товарно-транспортні накладні до договору поставки 31/01-24 від 31.01.2024; договір поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; видаткові накладні до договору поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; товарно-транспортні накладні до договору поставки №31/01-24Ц від 31.01.2024; договір №П/0301/ЗБ-4 від 03.01.2024; акти приймання-передачі цукру на відповідальне зберігання до договору №П/0301/ ЗБ-4 від 03.01.2024; акти повернення цукру із зберігання до договору №П/0301/ЗБ-4 від 03.01.2024; договір оренди №О/2712/Н-1 від 27.12.2023; акт прийму-передачі майна в оренду від 27.12.2023; повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП; договори купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2024; договір поставки Ц/1903/14 від 19.03.2024; рахунок на оплату №39 від 26.03.2024; платіжна інструкція №190 від 26.03.2024; довіреність №40 від 26.03.2024; видаткова накладна №211 від 08.04.2024; товарно-транспортна накладна №Р211 від 08.04.2024; видаткова накладна №212 від 08.04.2024; товарно-транспортна накладна №Р212 від 08.04.2024; обороно-сальдова відомість 361 за березень-квітень 2024 року; картка рахунку 361 за березень-квітень 2024 року.
Однак, за результатами розгляду наданих платником документів ГУ ДПС у Волинській області прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу того, що товарно-транспортні накладні, надані на розгляд Комісії також оформлені неналежним чином, зокрема, відсутні дані про вантажно-розвантажувальні операції, то колегія суддів суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок (аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №400/3884/19).
Документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 по справі №804/4787/16).
При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що питання з приводу правильності оформлення ТТН має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 28.10.2020 у справі №640/3516/19, від 07.04.2021 у справі №813/1200/18).
Транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій (аналогічну правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №803/1684/17, від 21.01.2021 у справі №813/2204/17, від 24.05.2019 у справі №826/7423/16, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а).
Відтак колегія суддів також відхиляє доводи скаржника (як на підставу відмови в реєстрації податкової накладної) щодо надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (товарно-супровідних документів).
Щодо твердження представника відповідачів про те, що на розрахункових документах відсутні обов'язкові реквізити, будь-які відмітки банку, підписи тощо. Фактично надані платіжні інструкції містять лише текст, не підтверджений жодними юридично значущими реквізитами, суд зазначає наступне.
19.03.2024 покупцем було здійснено передоплату за товар (цукор у кількості 22 тон) у розмірі 462000,00 гривень з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №172.
26.03.2025 покупцем було здійснено оплату за товар (цукор у кількості 44 тон) у розмірі 924000,00 гривень з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №190.
За даними подіями позивачем складено ПН №48 від 19.03.2024 та №62 від 26.03.2024, яка є датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню.
Платіжна інструкція за визначенням Інструкції про безготівкові розрахунку в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 (далі по тексту - Інструкція №163), є розпорядженням ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Згідно з приписами пункту 37 розділу ІІ Інструкції №163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Додатком до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг №163 визначені Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі, у яких передбачено, що платіжна інструкція засвідчується підписами (власноручним(ими)/електронним(ими)) уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, який оформив платіжну інструкцію, та працівника, на якого покладено функції контролера. У разі перерахування коштів на рахунки отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в іншого надавача платіжних послуг, платіжна інструкція засвідчується підписом(ами) (власноручним(ими)/електронним(ими)) уповноваженого(их) працівника(ів) надавача платіжних послуг, визначеного(их) внутрішніми документами надавача платіжних послуг (п. 19).
У платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються число, місяць та рік виконання платіжної інструкції платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника.
З матеріалів справи убачається, що позивачем надані повторно платіжні інструкції на підтвердження здійснення оплати покупцем, у яких містяться усі необхідні реквізити для ідентифікації платежу.
Крім того, в оскаржуваних рішеннях податковим органом жодним чином не вказано на підстави відмови у реєстрації спірних податкових накладних внаслідок подання платіжних доручень №172 від 19.03.2024 та №190 від 26.03.2024 які складені з порушенням законодавства.
Разом з тим, доказом проведення розрахунків між сторонами за поставлений цукор є також картка рахунку 361, яка була долучена до повідомлень про надання пояснень.
Стосовно ж доводів скаржника з приводу того, що на довіреностях, наданих на розгляд Комісії, відсутній підпис особи, яка одержала довіреність, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зауваження відповідача щодо недоліків форми окремих документів, зокрема, відсутній підпис особи, яка одержала довіреність не може превалювати над сутністю документів, що оформлюють господарську операцію в цілому і в жодному випадку не свідчать про невиконання сторонами такої господарської операції.
Навіть у господарських спорах суди відкидають доводи про недійсність факту отримання товару лише через відсутність окремого підпису в довіреності: це не спростовує самого факту приймання товару за видатковими/ТТН та іншими доказами.
В ході розгляду апеляційної скарги відповідач також не надав суду жодних логічних пояснень та мотивів з яких убачалося, що надані позивачем документи разом із поясненнями були недостатніми та такими що не розкривали наявності у позивача факту першої події (оплата вартості товару), яка супроводжується складанням податкової накладної.
Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, сформованої за першою подією - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку.
Крім того надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню колегією суддів ураховано висновки, відображені у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 у якій Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20 та від 02 липня 2024 року у справі №440/5004/23, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
При цьому Верховний Суд зазначив, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 520/15348/20, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20).
Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Отож, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому за результатами розгляду цієї справи оцінюється наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної за фактом першої події.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Також суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Натомість оскаржуване рішення не містить належної оцінки наданим поясненням та документам позивача (які подані разом із повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено) щодо недостатності становлення факту настання першої події (оплата товару), який в силу приписів Податкового Кодексу України супроводжується складанням та реєстрацією податкової накладної.
Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: “здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних діяла необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Отож колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі №140/7934/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос