справа № 289/2061/25
10 лютого 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анастасії Юзюк, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася до суду з вище вказаною позовною заявою у якій просила ухвалити рішення щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання спільного сина сторін.
У обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого мають доньку. Наразі, останні проживають окремо і відповідач не надає заявниці в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини. За вказаних обставин, заявниця просить задовольнити позов та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 всіх видів доходів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і, відповідно, без фіксації його перебігу та заперечень щодо такого порядку від учасників не надходило і судом не встановлено.
Відповідач, у свою чергу, будучи належним чином повідомленим про існування цього спору, відзиву на позовну заяву не подавав та будь-яким іншим чином свого ставлення щодо заявлених вимог не висловив. Враховуючи такі фактичні обставини справи та приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом вирішено проводити розгляд справи в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.
18 вересня 2010 року між сторонами зареєстрований шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Дівчинка проживає спільно із матір'ю.
Правовідносини між сторонам врегульовані наступними положеннями законодавства України.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції про права дитини).
Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частини перша та друга статті 27 Конвенції про права дитини).
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина друга статті 51 Конституції України).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття (ст. 180 СК України).
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 1, 3 ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ст. 191 ЦПК).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки освітлені раніше фактичні обставини справи дають достатні підстави для задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання спільної доньки у заявленому нею розмірі, так як утримання дитини є конституційним обов'язком сторін у справі.
У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена при зверненні до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 10 лютого 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький