Справа № 560/6926/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
10 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 2005 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі №560/9714/22, яке набрало законної сили від 29.11.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 82 відсотків сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Хмельницькій області» №1941 від 03 листопада 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням норм ст.43 Закону №2262, становить:
- з 01.12.2019 - 16380,00 грн;
- з 01.07.2020 - 17120,00 грн;
- з 01.12.2020 - 17690,00 грн;
- з 01.07.2021 - 18192,05 грн (без обмеження максимальним розміром)
З 01.03.2022 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 20738,94 грн, до виплати становить 19340,00 грн, з 01.07.2022 - 20270,00 грн, з 01.12.2022 - 20930,00 грн (з урахуванням виконаного рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №560/9771/23).
З 01.07.2021 на виконання Постанови №713 ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. Розмір пенсії після перерахунку становив 8210,11 грн, в складових якої: 6210,11 грн - основний розмір пенсії станом на 01.03.2018; 2000,00 грн - щомісячна доплата за Постановою №713.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №560/9771/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.12.2022 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Після проведеного перерахунку пенсії на виконання Постанови №118 розмір призначеної пенсії позивача з 01.03.2022 розмір 20738,94 грн, з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на коефіцієнт 1,14. Розмір пенсії до виплати з 01.03.2022 складає 19340,00 грн.
Після проведеного перерахунку пенсії на виконання Постанови №168 розмір призначеної пенсії позивача становить з 01.03.2023 розмір 24238,94 грн, з урахуванням збільшення основного розміру пенсії на коефіцієнт 1,197. Розмір пенсії до виплати з 01.03.2023 становить 20930,00 грн.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, без урахування індексацій та щомісячної доплати, а також обмеження виплати індексації з 01.03.2023 розміром 1500 грн, протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згодом Законом України від 24.12.2015 №911-VIII ця норма була доповнена текстом наступного змісту: "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 вказана норма визнана неконституційною.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тому з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Внесені у подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Вищезазначена правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 24.09.2021 по справі № 370/2610/17 та постанові Верховного Суду від 10.09.2021 по справі № 300/633/19.
Таким чином, попри наявність в Постановах №118, №168 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на момент здійснення відповідачем такого перерахунку пенсії позивача у зв'язку із проведенням її індексації чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційним Судом України.
Відтак, обмежуючи пенсію позивачу максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.03.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правильним способом захисту порушених прав позивача буде :
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, з урахуванням індексації, нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням індексації, нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.