Справа № 274/8989/25
Провадження №1-кп/0274/500/26
Іменем України
10.02.2026 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060480001160 від 10.12.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянин України, освіта середня спеціальна, ФОП, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України,
Згідно з обвинувальним актом встановлено, що 27.10.2025 близько 14 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не видалось за можливе, ОСОБА_4 , перебуваючи поряд з перехрестям вулиць Житомирської та Чорновола в м. Бердичеві, Житомирської області, побачив на пішохідному переході по вул. Житомирській неподалік будинку 12/1, мобільний телефон марки «РОСО» модель «M5s 8/256 Gb» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_6 , після чого у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного мобільного телефону.
Так, за вищевказаних обставин ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його у свою власність, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який неодноразово продовжений, востаннє Указом Президента України №793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб, хто міг би усвідомлювати вчинення ним кримінально протиправного діяння, не спостерігає, підібрав з пішохідного переходу вказаний мобільний телефон, після чого з місця вчинення злочину зник.
В подальшому ОСОБА_4 , жодних дій, спрямованих на повернення викраденого майна власнику не вчинив, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями в умовах воєнного стану, таємно, викрав мобільний телефон марки «РОСО» модель «M5s 8/256 Gb», ІМЕН : НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 5265 грн 00 коп. (п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень нуль копійок), який належить на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
29 грудня 2025 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному вище діянні.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Крім того, прокурор вважає за можливе та погоджується на застосування до ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, визначених ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам при наданні згоди потерпілим на укладення такої угоди.
Згідно ч.3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд її затвердити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді. Обвинувачений вірно розуміє зміст обвинувачення, яке йому пред'явлено, і визнає себе винуватим саме у тих діях, що викладені у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав угоду та просив суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, крім того, в матеріалах справи наявна її заява, в якій потерпіла просила проводити судовий розгляд без ї участі.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд враховує характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_4 , який за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, на спеціалізованому обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, що пом'якшують його покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладену між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , та призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання.
Суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу.
Процесуальні витрати за проведення експертизи по справі, відповідно до ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 29 грудня 2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме : фіскальний чек від 03.05.2025 про придбання мобільного телефона «РОСО» модель «M5s 8/256 Gb» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та фотографію коробки мобільного телефона «РОСО» модель «M5s 8/256 Gb» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 80 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1