Справа № 206/7248/25
Провадження № 3/206/66/26
05 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2025, серії ЕПР 1 № 516294, 18.11.2025 о 08 год. 40 хв. в м. Дніпро, Самарський район, вул. Зимових Походів (Молодогвардійська), 13А, водій ОСОБА_1 , керував автобусом IVECO TURBO DAILY, н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю та не пройшов його своєчасно, чим порушив вимогу п. 31.1, 31.3б ПДР України. Водій повторно протягом року вчинив правопорушення за ч. 1-ч. 3 ст. 121 КУпАП, вперше від 12.07.2025 за ч. 1 ст. 121 КУпАП ББА/144356 чим порушив п. 31.3 б ПДР - Експлуатація ТЗ, які не пройшли обов'язковий техконтроль, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був обізнаний про складання щодо нього протоколу, про що в матеріалах справи у відповідній графі міститься його власноручний підпис. Повідомлявся про час та місце розгляду протоколу засобами поштового зв'язку, шляхом направлення судових повісток поштою та розміщення оголошення про дату, час та місце розгляду справи на сайті «Судова Влада України» (а.с. 8). Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, додаткових пояснень по справі від ОСОБА_1 до суду не надходило.
На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ІІІ. Дослідженні в судовому засіданні письмові докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516294, 18.11.2025 року (а.с. 3);
- рапорт ст. інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Максима Левченка від 18.11.2025 (а.с. 4);
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ББА № 144356 від 12.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом, що має технічні несправності колес і шин (а.с. 5).
ІV. Оцінка суду:
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя враховує таке.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно пункту 31.3.б ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світло пропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті.
Матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2025 ОСОБА_1 керував автобусом IVECO TURBO DAILY, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Раніше, постановою серії ББА № 144356 від 12.07.2025 ОСОБА_1 вже притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП (технічні несправності коліс і шин), тобто порушення вимог п. 31.3 б ПДР. Таким чином, правопорушення від 18.11.2025 є повторним протягом року після накладення адміністративного стягнення, що кваліфікується за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516294 від 18.11.2025; рапортом старшого інспектора капітана поліції Левченка М. від 18.11.2025; постановою серії ББА № 144356 від 12.07.2025 про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч. 4 ст. 121 КУпАП, вина останнього доведена повністю.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом не встановлено обставин, що пом'якшують чи обтяжують правопорушення.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд виходить з вимог ст. 23 та ст. 33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення має на меті не лише покарання особи, а й її виховання у дусі додержання законів та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є повторним протягом року та пов'язане з недодержанням вимог безпеки дорожнього руху, зокрема щодо обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, а також те, що попереднє адміністративне стягнення у виді штрафу не досягло своєї превентивної мети, оскільки особа повторно допустила порушення встановлених законодавством обов'язків у сфері експлуатації транспортних засобів.
Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд виходить з того, що хоча частина четверта статті 121 КУпАП передбачає альтернативні види адміністративного стягнення, їх застосування має відповідати меті адміністративної відповідальності та бути необхідним і достатнім у конкретних обставинах справи.
Суд враховує, що допущене правопорушення полягає в експлуатації автобуса, який є транспортним засобом підвищеної небезпеки та використовується для перевезення пасажирів, без проходження обов'язкового технічного контролю, що створює потенційну загрозу безпеці дорожнього руху та життю і здоров'ю інших осіб.
Застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, з урахуванням попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд оцінює як таке, що не забезпечує належного превентивного впливу та не спонукає до дотримання встановлених правил експлуатації транспортних засобів.
Водночас застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у конкретних обставинах справи суд вважає надмірним заходом, який не є необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення та не відповідає принципу пропорційності.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги характер правопорушення та підвищений ступінь суспільної небезпеки його наслідків, а також особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим у розумінні статті 32 КУпАП і обумовлює необхідність застосування адміністративного арешту на строк 5 діб.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,- у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 24, 27-29, 33, 40-1, ч. 4 ст. 121, 251, 252, 268, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Рахунок для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Сам.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя В.В. Гаркуша