01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Боженко Н.В.,
Суддя-доповідач Епель О.В.
09 лютого 2026 року Справа № 640/29149/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії з 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код 42098368) виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за віком за період з 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року на рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 в період з 01.05.2018 року по 30.11.2018 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за період з 01.05.2018 року по 30.11.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що жодного обґрунтування правомірності припинення виплати пенсії Позивачу Відповідач не надав. Натомість лише констатував, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та одержує пенсію за віком, при цьому перед ним існує борг на суму 62358,31 грн за травень-листопад 2018 року.
При цьому суд акцентував увагу на тому, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону №1058-IV.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що Позивач є внутрішньо-переміщеною особою і кошти за період з 01.05.2018 по 30.11.2018 підлягають виплаті останньому згідно Порядку № 1165. Водночас стверджує, що заборгованість з виплати пенсії за період з 01.05.2017 по 30.11.2017 відсутні.
Також Апелянт акцентує увагу на тому, що фінансування виплати пенсії здійснює Пенсійний фонд України.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 та від 24.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки від 30.01.2018 №6128 Позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
09.01.2019 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про виплату неотриманої пенсії з травня по листопад 2017 року.
Відповідно до довідки Відповідача від 13.07.2022 року №872 Позивачу за травень-листопад пенсія виплачена через ГУ АТ «ОЩАДБАНК», однак за період травень-листопад 2018 року пенсія не виплачена, вказано «призупинення виплати».
Листом від 12.03.2025 року №2600-0402-7/42358 Відповідач на вимогу суду повідомив, що заборгованість за період з 01.05.2018 по 30.11.2018 в сумі 62358,31 нарахована і підлягає сплаті. Виплату розпочато в листопаді 2022 року. Станом на березень 2025 року залишок боргу складає 50785,09 грн.
Відповідачем надано докази виплат в часткове погашення заборгованості.
9. Вважаючи протиправною бездіяльність Відповідача щодо виплати пенсії, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
10. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 22.11.2014 року набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII), яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1706-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією.
Статтею 18 Закону №1706-VII встановлено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
За ч. 1 ст. 49 Закону №1058-IV припинення та поновлення виплати пенсії
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року №637 встановлено, що Установити, що:
- призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта") з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб;
- для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.
Під час формування списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 35, ст. 1803; 2016 р., № 79, ст. 2636), зазначаються відомості про отримувачів пенсій та грошової допомоги, що перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи.
Дія платіжних карток установлюється на строк до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (перші два рази - кожні шість місяців, надалі - кожні 12 місяців). Після завершення строку дії картка перевипускається за рахунок публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, проводиться кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації.
Інформація про одержувачів соціальних виплат, які пройшли фізичну ідентифікацію, та дату її проведення щотижня надається в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису через захищені канали зв'язку публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" Міністерству соціальної політики для внесення відповідної інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" зупиняє видаткові операції за поточним рахунком і не пізніше ніж наступного робочого дня інформує про таке рішення:
щодо одержувачів пенсій - Пенсійний фонд України та Міністерство фінансів;
щодо одержувачів інших соціальних виплат - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад і Міністерство фінансів.
Відновлення видаткових операцій проводиться публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" з дати, наступної за днем проведення фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 47, ст. 1702).
Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365 (далі - Порядок).
Пунктом 15 Порядку встановлено, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Висновки суду апеляційної інстанції.
11. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяють колегії суддів стверджувати, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
За змістом наведеної норми випадки, за яких може бути припинено виплату пенсії, можуть бути передбачені виключно законом.
При цьому, таке припинення можливе виключно на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
12. Переглядаючи оскаржуване рішення суду з урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що рішення про припинення виплати пенсії Апелянтом не надано ані до суду першої, ані апеляційної інстанції. Натомість пенсійний орган лише констатував, що Позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та одержує пенсію за віком, при цьому перед ним існує борг на суму 62358,31 грн за травень-листопад 2018 року.
13. Отже, під час розгляду справи судом не встановлено передбачених частиною першою статті 49 Закону №1058 підстав для припинення виплати пенсії Позивачу. Інших передбачених законом підстав для припинення виплати пенсії Відповідачем не наведено і рішення про таке припинення суду не надано.
14. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку щодо протиправності припинення відповідачем виплати позивачу пенсії та прийняли рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
15. Покликання Відповідача в обгрунтування апеляційної скарги на те, що припинення виплати Позивачу пенсії відповідає Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанові Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016, № 637 від 05.11.2014 є безпідставним і висновки суду першої інстанції не спростовує, оскільки цими нормативно-правовими актами питання припинення виплати пенсії не регулюється і підстави для такого припинення не передбачено.
Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах уже висловлював Верховний Суд, зокрема у постанові від 03.05.2018 у справі № 805/402/18, від 11 травня 2022 року у справі № 425/854/17.
16.Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
17. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
18. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
19. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - без змін.
20. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 09 лютого 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк