Справа № 164/275/26
п/с 2/164/769/2026
9 лютого 2026 року селище Маневичі
Суддя Маневицького районного суду Волинської області Невар О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державної установи «Маневицька виправна колонія № 42» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державної установи «Маневицька виправна колонія № 42» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, так як оформлена з порушенням вимог, передбачених ст. 177 ЦПК України, а саме: ОСОБА_1 до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір має бути сплачено на рахунок ГУК у Волинській обл./смт. Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101), найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області.
ПозивачемОСОБА_1 , виходячи зі змісту поданої до суду позовної заяви, заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку та одну вимогу немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2662 гривень 40 копійок (1331.20х2=2662.40) на рахунок ГУК у Волинській обл./смт. Маневичі/ 22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101), найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, предметом даного позову є стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, яке по своїй суті не є стягненням заробітної плати. Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 даного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов?язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов?язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, визначений у ст. 12 вказаного Закону.
Відповідно до п. 18 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Таким чином, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує особі звільнення від сплати до бюджету судового збору і вирішуючи питання про необхідність сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд повинен враховувати предмет та підстави позову, зокрема, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначена правова позиція щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження 14-730цс19), від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795цс19).
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , однак, враховуючи, що у даній справі він не звернувся до суду з метою захисту будь-якого свого права, як учасника бойових дій, предмет спору у даній справі не стосується питань, пов?язаних з його соціальним захистом, підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»відсутні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи «Маневицька виправна колонія № 42» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність усунення вищезазначених недоліків заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали і роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог позовна заява буде вважатись неподаною і йому повернута.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя районного суду О.В. Невар