01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Деркач О.Г. Суддя-доповідач: Епель О.В.
09 лютого 2026 року Справа № 751/4853/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Беспалова О.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції,
Управління патрульної поліції в Чернігівській області,
інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Лагутенка Сергія Миколайовича
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
закриття провадження у справі
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач 1), Управління патрульної поліції в Чернігівській області (далі - Відповідач 2), інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Лагутенка Сергія Миколайовича (далі - Відповідач 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4779163 від 21.05.2025 року та закриття провадження у справі.
2. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачка не керувала транспортним засобом, не виконувала функцію водія, а тому і не зобов'язана була надавати працівникам поліції посвідчення водія, що виключає в її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суд врахував обставини, встановлені постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.07.2025 року у справі №750/7299/25, що має преюдиційне значення до справи, що розглядається.
Також судом стягнуто на користь Позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн та судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач - Департамент патрульної поліції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю, стверджуючи про неповне з'ясування судом обставин цієї справи.
В обґрунтування своїх вимог Апелянт зазначає, що наявним у матеріалах справи відеозаписом підтверджується, що Позивачка здійснила керування транспортним засобом та відмовилася надати поліцейському посвідчення водія відповідної категорії для перевірки. Посилається на обов'язок водія мати при собі та на вимогу поліцейського надати документи, передбачені в п. 2.1 ПДР.
Також Апелянт посилається на роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.01.2005 № 14 та правові висновки ВС, викладені у постанові від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а, згідно з якими само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Окремо Апелянт стверджує про неспівмірність судових витрат, стягнутих судом, до цієї справи та до суми штраф, вважає суму такою, що не відповідає обсягу виконаної роботи, . Наполягає на відсутності правових підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято за неповно та неправильно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2025 та від 23.12.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.05.2025 року інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Лагутенком С.М. винесено постанову серії ЕНА №4779163 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. /т.1 а.с. 5/.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 21.05.2025 року о 00 год. 15 хв. в місті Чернігів по вул. Київська, 11, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ Sens, номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явила посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила п.2.1 ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП /т.1 а.с.5/.
Як вбачається із матеріалів справи, того ж дня відносно Позивачки, окрім оскаржуваної постанови, були винесені адміністративні матеріали за ст.183 КУпАП - завідомо неправдивий виклик екстрених служб на лінію 102 (постанова серії ГГА №1774605), та протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 336854 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.07.2025 року у справі №750/7299/25 року закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до зазначеної постанови «…у судовому засіданні не доведено факт керування ОСОБА_1 21.05.2025 року о 00 год 15 хв по вул.Київська, 11 у місті Чернігові транспортним засобом ЗАЗ Sens, номерний знак НОМЕР_2 , за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення…».
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 126 цього Кодексу.
У ст. 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 126 КУпАП, є наявність відповідного складу правопорушення, а саме здійснення нею керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, а також інших документів, передбачених законодавством.
11. Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо здійснення Позивачкою керування транспортним засобом, колегія суддів зазначає, що керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
12. Обставини, які мають значення для справи і спростовують доводи Апелянта, встановлені постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.07.2025 року у справі №750/7299/25, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення у цій справі.
13. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
14. Отже, встановленим є те, що Позивачка не керувала транспортним засобом і такі обставини повторному доказуванню не підлягають. Суд приймає їх до уваги і бере за основу при прийнятті рішення у цій справі.
15. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цій справі. Доводи Апелянта не спростовують правильність висновків суду.
16. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу удових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
17. Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу Позивачкою було надано договір щодо надання правової допомоги б/н від 28.05.2025 року, акт від 29.05.2025 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги відповідно до щодо надання правової допомоги від 28.05.2025 року квитанцію №0009231 від 29.05.2025 року на суму 5000,00 грн /т. 1 а.с.7-9/.
18. Отже, Позивачкою подані необхідні документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката.
19. При цьому, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції було зменшено розмір витрат, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 до 4000,00 грн з огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи заперечення Відповідача щодо заявленого розміру правничої допомоги.
20. Аналізуючи доводи Апелянта, колегія суддів зазначає, що 4000,00 грн є розумним та співмірним розміром витрат за складання адміністративного позову, а твердження Департаменту патрульної поліції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу є необґрунтовам з огляду на результат розгляду цієї справи та наявні у матеріалах справи докази понесення Позивачкою таких витрат.
21. Надаючи оцінку всім доводам Апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
22. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини цієї справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права у відповідності до ст. 242 КАС України.
23. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
24. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2025 року - без змін.
25. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 09 лютого 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.О. Беспалов
О.В. Карпушова