01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.
09 лютого 2026 року Справа № 580/3019/22
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,
Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій, скасування рішення,
зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач 1), Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, скасування рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області №232730008846 від 20.05.2022 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії та визнати протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за наслідками розгляду заяви позивача від 23.05.2022р., що викладена у листі від 13.06.2022р. №2300-0205-8/26636, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в органах прокуратури половини строку навчання позивача на денній формі навчання з 01.09.2009р. по 08.07.2011р. у Національному університеті "Одеська юридична академія", з 01.09.2011р. по 14.06.2013р. у Національній академії прокуратури України та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перевести з 01.05.2022р. ОСОБА_1 на пенсію - відповідно до ч. 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі Довідки Київської міської прокуратури про складові заробітної плати/грошового забезпечення №21/77 від 19 травня 2022 року та здійснювати виплати даної пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, з виплатою різниці між фактично виплаченою та нарахованою пенсією.
30.06.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду від 28.09.2022 у справі №580/3019/22 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 87911,00 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовлено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду. Обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
При цьому, суд зазначив, що загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до Головного управління, за 2020-2024 роки становить 1473335488,51 грн, отже заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у зазначений період, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення.
При цьому суд врахував правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, посилаючись на тривале невиконання рішення суду в повному обсязі, а також на зміни, внесені до КАС України в частині доповнення ст. 378 новою підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зміну порядку і способу виконання рішення суду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 26.09.2025 справу було призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 та нараховано суму доплати пенсії в розмірі 87911,00 грн, здійснено заходи, спрямовані на виконання рішення суду та повідомлено, що рішення суду включено в реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Нормативно-правове регулювання.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1, 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону № 4094- IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Висновки суду апеляційної інстанції
Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта, колегія суддів акцентує увагу на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч.3 ст. 278 КАС України).
Судова колегія відзначає, що у рішенні рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 було зобов'язано Відповідача, зокрема, здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , яке набрало законної сили 03.05.2023.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 та нараховано суму доплати пенсії в розмірі 87911,00 грн, проте її виплату не здійснено.
Станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду (08.07.2025) виплата зазначеної вище заборгованості Відповідачем не здійснена, зворотного ним не доведено, що свідчить про невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення в цій частині, протягом більш як двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи Апелянта про наявність достатніх підстав для зміни встановленого у рішенні способу виконання рішення суду у справі № 580/3019/22 шляхом стягнення конкретної суми коштів з огляду на викладене вище та прямої нормативної вказівки у ч.3 ст. 278 КАС України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відсутність коштів для виконання рішення суду не дає боржнику права не виконувати рішення суду.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 815/591/17.
У справі «Сук проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань.
У рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження та невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
При цьому, за приписами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі - Закон № 4901) держава бере на себе зобов'язання щодо виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, які не були погашені.
Статтею 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою в межах спеціальних бюджетних коштів, призначених для забезпечення виконання рішень суду.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 17 вересня 2024 року у справі №200/3958/19-а.
Вказане, відповідно є ще одним, альтернативним способом виконання судового рішення, який реалізується органами казначейської служби, що дозволяє як Позивачу, так і Відповідачу в межах компетенції звертатися до органів казначейської служби за отриманням інформації про виконання останніми зобов'язань, зокрема, за рішеннями судів.
Врахування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18 є помилковим, оскільки вони викладені щодо норм, в редакції, яка не була чинною станом на момент вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно п.2 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Таким чином, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає задоволенню, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року - скасуванню, а заява - задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають, з огляду на кінцевий результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 224, 242-244, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 580/3019/22.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошову суму у розмірі 87911,00 грн (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот одинадцять гривень нуль копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Судове рішення виготовлено 09 лютого 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев