Справа № 161/2685/26
Провадження № 2-о/161/205/26
09 лютого 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шестерніна В.Д., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент соціальної політики Луцької міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, -
встановив:
02.02.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся в суд із заявою про визнання фізичної особи недієздатною.
Вимоги заяви обгрунтовані тим, що заявник є племінником ОСОБА_2 , психічний стан здоров'я якої з часу визнання судом обмежено дієздатною значно погіршився та на сьогодні унеможливлює її здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби, приймати адекватні рішення щодо лікування, фінансових питань, безпеки та догляду. Призначений раніше судом піклувальник ОСОБА_3 не може і не бажає здійснювати піклування за тіткою заявника, бо перебуває в складі ЗСУ. Заявник, в свою чергу, бажає здійснювати догляд за тіткою.
В зв'язку з цим заявник просив визнати ОСОБА_2 недієздатною, звільнити ОСОБА_3 від повноважень піклувальника та призначити себе, ОСОБА_1 , її опікуном.
Вивчивши матеріали заяви про визнання фізичної особи недієздатною, суд дійшов таких висновків.
У пункті 1 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Отже, законодавець визначив вичерпний перелік осіб, які можуть звертатися до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною.
Офіційне тлумачення термінів «член сім'ї» та «близькі родичі» міститься у ст.ст. 2, 3, 9 Сімейного кодеку України, а також у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99.
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (ст. 2 СК України).
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже, СК України не регулює сімейні відносини між тіткою та племінником.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №372/3474/21.
Разом з тим, ознаки членів сім'ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім'ї, оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов'язків можуть бути і у інших суб'єктів, які не є членами сім'ї (наприклад, проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку).
Близькi члени родини (або близькі родичі) - законодавчий термін, що позначає родичів (членів сім'ї) особи, які мають особливі права та/або обов'язки через тісні стосунки з особою.
Заявник не посилався на те, що є членом сім'ї ОСОБА_2 , не доводив наявності обов'язкових ознак членів сім'ї, зазначив різні адреси проживання з нею.
Заявник вказав, що є племінником ОСОБА_2 , однак не надав доказів на підтвердження цього факту. Але безвідносно цього суд констатує, що племінник є родичем, проте не є близьком родичем в розумінні як сімейного, так цивільного процесуального законодавства.
Суд висновує, що процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною наділені не всі родичі такої особи, а лише члени сім'ї, у тому числі близькі родичі. Близькі родичі - це фактично особи, які мають особливі права та обов'язки через тісні стосунки між собою.
Заявник не є ні близьким родичем, ні членом сім'ї ОСОБА_2 .
Таким чином, у заявника ОСОБА_1 відсутня процесуальна правосуб'єктність на подання заяви про визнання вказаної фізичної особи недієздатною.
Також суд зауважує, що заявник не належить до кола суб'єктів, які можуть ставити питання про звільнення особи від повноважень піклувальника (ч. 2 ст. 300 ЦПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже, заяву про визнання фізичної особи недієздатною слід повернути заявнику.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ст.ст. 10, 260, 261, 294, 295-300, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент соціальної політики Луцької міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена - 09.02.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін