Справа № 161/11554/25
Провадження № 2/161/1710/26
09 лютого 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торчинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Торчинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,07 га, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області.
Спадкоємцем за законом після смерті баби є позивач ОСОБА_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2025 у справі №161/18506/24 їй визначено додатковий строк - 2 (два) місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Позивач прийняла спадщину після смерті баби ОСОБА_2 , подавши нотаріусу у визначений судом додатковий строк заяву про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
У зв'язку з неможливістю оформлення своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, позивач просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті баби право власності на зазначену земельну ділянку.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 03.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 11.11.2016, а.с. 7, 52).
Після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа №44/2024 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77977927 від 13.08.2024, а.с. 62).
Спадкодавець ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована та проживала в будинку АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та онуком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (довідки Торчинської селищної ради №2285-ЖР-04/2025 від 11.04.2025 та №2023-ЖР-04/2024 від 11.04.2024, а.с. 9, 55, лист Торчинської селищної ради №619/03-06-02/24 від 23.08.2024, а.с 67).
За життя, 03.03.2000, ОСОБА_2 вчинила заповіт, згідно якого заповіла все своє майно ОСОБА_4 (дублікат заповіту виданий взамін заповіту, посвідченого 03.03.2020 секретарем Садівської сільської ради Міщук Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №115, а.с. 13, 65).
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю І-ВЛ №011838 від 07.02.2001 ОСОБА_2 була власником 2 (двох) земельних ділянок площею 0,25 га і 2,07 га, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані на території Садівської сільської ради Луцького району Волинської області (а.с. 20).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.06.1961, а.с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 22.04.2021, а.с. 70, 87).
Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа №61/2021 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №66261721 від 03.09.2021, а.с. 89).
За життя, 16.12.2013, ОСОБА_3 вчинив заповіт, згідно якого заповів все своє майно дочці ОСОБА_1 (заповіт посвідчений 16.12.2013 секретарем Садівської сільської ради Міщук Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №78, а.с. 90).
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є братом та сестрою, а також дітьми ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 28.02.1978, а.с. 23, відповідь Луцького відділу ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області від 20.01.2026 №108/22.11-04-3 на запит суду, а.с. 121).
03.09.2021 ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 (заява від 03.09.2021, а.с. 86 зворот).
09.09.2021 ОСОБА_4 подав нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь сестри ОСОБА_1 (заява від 09.09.2021, а.с. 90 зворот).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 21.10.2021, а.с. 68).
Спадкодавець ОСОБА_4 до дня смерті був зареєстрований та проживав в будинку АДРЕСА_1 один (довідка Торчинської селищної ради №1550-ЖР-03/2024 від 14.03.2024, а.с. 69).
26.10.2021 ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 (заява від 26.10.2021, а.с. 99 зворот).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.03.2025 у справі №161/18506/24 визначено ОСОБА_1 додатковий строк - 2 (два) місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 82).
13.08.2024 ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 (заява від 13.08.2024, а.с. 51).
Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гловацька А.В. відмовила ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №111/02-31 від 06.06.2025, а.с. 10).
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Тлумачення п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою (див., зокрема, постанову ВС від 21.09.2022 у справі №127/23627/20, постанову ВС у складі ОП КЦС від 05.12.2022 у справі № 233/4580/20. Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т.д.). Такий правовий висновок викладений в постанові ВС у складі ОП КЦС від 19.02.2024 у справі №567/3/22.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку (див. зокрема, постанову ВС від 11.05.2022 у справі №450/3258/17.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Визначення предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Буквальний аналіз прохальної та мотивувальної частин позовної заяви свідчить про те, що позивач просить суд визнати за собою в порядку спадкування за законом право власності на конкретне спадкове майно саме після смерті баби ОСОБА_2 . Відтак, саме ці позовні вимоги суд і вирішував.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . До складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, увійшла земельна ділянка площею 2,07 га, цільове призначення - для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Торчинської селищної ради (раніше - Садівської сільської ради) Луцького району Волинської області. За життя вона вчинила заповіт, за яким все своє майно заповіла внуку ОСОБА_4 . Аналіз змісту заповіту свідчить про те, що ним охоплене все майно спадкодавця, а, відтак, і спірна земельна ділянка.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її внук ОСОБА_4 , як спадкоємець за заповітом, та її син ОСОБА_3 , який мав право на обов'язкову частку у спадщині (ч. 1 ст. 1241 ЦК України), оскільки вони обидва постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
В силу цих юридичних фактів в позивача не виникло право на спадкування після смерті її баби ОСОБА_2 (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
VI.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Торчинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Судові витрати - покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторони та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: Волинська обл., Луцький р-н, с. Садів; РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Торчинська селищна рада, місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, с-ще Торчин, вул. Незалежності, 103, код в ЄДРПОУ 04333158.
Повне рішення суду складено - 09.02.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін