Справа № 159/8643/25
Провадження № 3/159/93/26
10 лютого 2026 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: військовослужбовець, начальник групи електронно-комунікаційних мереж НОМЕР_1 прикордонного загону,
за ч.1ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 518413 від 20.11.2025 року вбачається, що 20.11.2025 року о 12:52:56 в м. Ковель Волинської області а/д М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече на 82 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому Законом порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням «Alcotest Drager 6820», прилад ARHJ-0304, результат огляду 0,21% проміле, тест номер 5325, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису 477939,477748, чим порушив п.2.9.а ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується поштовим повідомленням Ф.119, трек R 06705 582173 6 повернуте з відміткою «адресат відсутній». Будь-яких заяв, клопотань не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Згідно з частиною першою статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП. У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 268, частини першої статті 271КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник мають право крім іншого, давати пояснення подавати докази, заявляти клопотання.
Щодо клопотання захисника Павленко О.А. про вступ у справу та ознайомлення із матеріалами справи.
У відповідності до положень ч.1 ст.268 КУпАП передбачено право особи, яка притягається до відповідальності знайомитися з матеріалами справи, отже суд задовольнив заявлене клопотання, залучивши його до розгляду справи та приєднавши захисника до електронного суду, надавши повну можливість ознайомлення з матеріалами справи.
Щодо клопотання захисника Павленко О.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів .
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
При розгляді справ про адміністративні правопорушення суд керується положенням КУпАП, які не містять положень, як про самі технічні засоби, так і порядку їх застосування для фіксації перебігу судового розгляду, крім того не визначено і обов'язків особи на яку суд повинен покласти здійснювати таку фіксацію. За таких саме умов, не визначено і обов'язків для суду дистанційного (в режимі відеоконференції) здійснювати провадження, тому клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Від захисника Павленко О.А. на адресу суду надійшло клопотання, де він посилається на те, що відповідно до технічної характеристики приладу «Alcotest Drager 6820» границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +- 0,02 мг/л у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка: 10% - у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: 0,04% у діапазоні від 0 до 0,4 %; відносна похибка: 10% - у діапазоні понад 0,4 проміле. Тому результат огляду ОСОБА_1 у 0,21 проміле знаходиться у межах похибки, заявленої виробником алкотестера, а тому немає підстав вважати, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Просить провадження у справі закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, враховуючи пояснення захисника Павленко О.А., дослідивши письмові докази по справі, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.
Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.9а ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.11.2025 року складеного об 14:04:22 в м. Ковелі Волинської області, вбачається , що водій ОСОБА_1 20.11.2025 року о 12:52:56 в м. Ковель Волинської області а/д М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече на 82 км керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, після спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», прилад ARHJ-0304, результат огляду 0,21% проміле, тест №5325.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», яким проводився огляд ОСОБА_1 , границі допустимої похибки під час експлуатування у робочих умовах навколишнього середовища від - 5 °C до + 50 °C складають для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 проміле; відносна похибка (д): ± 10 % - у діапазоні від 0,4 проміле до 5,0 проміле.
Враховуючи, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу склав 0,21 %, такий результат, на переконання суду, перебуває в межах допустимої похибки спеціального технічного засобу «Drager Alcotest-6820», а тому встановлений результат не може бути допустимим доказом перебування водія в стані алкогольного сп'яніння. Та цей факт повинен розцінюватися виключно на користь останнього, так як результат такого огляду повинен бути чітким та не містити характер припущень.
Аналогічної правової позиції дотримався Волинський апеляційний суд у справах №164/956/24 та №155/1102/25.
Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
За таких умов суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст.245, п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.130 ч.1 КУпАП- закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
СуддяО. Г. Шишилін