Справа № 159/6787/25
Провадження № 1-кп/159/222/26
10 лютого 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030550001135 від 13.09.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженки м. Ковеля Волинської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, заміжньої, має на утриманні одну малолітню дитину, офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи визнаною винною постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.04.2025 року у справі № 159/2154/25, яка набрала законної сили 29.04.2025 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та якою її позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та усвідомлюючи, що позбавлена права керування транспортними засобами, з метою невиконання даної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчиняла дії щодо умисного невиконання даного судового рішення.
Так, ОСОБА_4 12 вересня 2025 року о 17 год. 14 хв., всупереч постанові суду, якою її позбавлено права керування транспортними засобами, керувала автомобілем марки «Citroen», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Луцька в м. Ковель Волинської області, була зупинена працівниками відділу реагування патрульної поліції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області,
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй діяння визнала повністю. Скориставшись своїм безумовним правом, від давання показань відмовилась. Відповідаючи на запитання прокурора та суду, підтвердила, що вчинила дане кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просила суворо не карати.
Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченої, яка підтверджує їх існування. В зв'язку з цим, суд, за погодженням з учасниками судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
З'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 382 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винної у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинено нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд враховує також те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, в цілому позитивно характеризується по місцю проживання дільничним офіцером поліції, на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченій, суд прийшов до висновку, що для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді штрафу в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину).
Запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не застосовувались.
Цивільного позову не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий ОСОБА_1