Справа № 320/59613/24
10 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Златіна С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2026 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вже було встановлено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, рішення суду першої інстанції ухвалено 08 грудня 2025 року та доставлено до електронного кабінету апелянта 09 грудня 2025 року об 23 годині 12 хвилин, тобто 10 грудня 2025 року, а відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням пункту 1 частини другої статті 295 КАС України та вихідних днів було 09 січня 2025 року. Однак, апеляційну скаргу направлено до суду апеляційної інстанції 14 січня 2026 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Апелянтом 13 січня 2026 року було подано клопотання №1000-0904-7/5208 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано введенням на території України воєнного стану та пов'язаних з ним обставинами і наслідками. Згадане клопотання зареєстровано судом апеляційної інстанції 20 січня 2026 року за №1887/26.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Доводи апелянта про введення воєнного стану в Україні в якості неможливості своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення судом оцінюється критично, оскільки, саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб'єкту владних повноважень, а доказів, що такий правовий режим та пов'язані з ним наслідки перешкоджали подати апеляційну скаргу протягом встановленого КАС України строку апелянтом не надано.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, у встановлений судом строк визначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху недоліки апеляційної скарги не усунуті.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про поновлення такого строку задоволенню не підлягає, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність надання строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Частинами другою, третьою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Так, з огляду на те, що під час залишення апеляційної скарги без руху судом не було надано оцінку згаданому вище клопотанню про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність достатніх правових підстав для продовження з власної ініціативи апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 295, 321, 325 КАС України, колегія суддів -
У задоволенні клопотання від 13 січня 2026 року №1000-0904-7/5208 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - відмовити.
Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії на 10 днів, який обчислюється з дати отримання скаржником копії цієї ухвали.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко