Справа № 158/3744/25
Провадження № 2/0158/229/26
10 лютого 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3494844, відповідно до якого, відповідач отримала кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 349 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування. Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» - Е513, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Зазначає, що відповідач має обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов'язань не сплачує її.
Вказує на те, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість
26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу № 26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором №3494844. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», відповідно до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами цього договору ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3494844, станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом становить 52600,00 грн., яка складається із: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 42600 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 52600 грн. та понесені судові витрати по справі.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.12.2025 року відкрито спрощене позовного провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
26.01.2026р. відповідач по справі ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву у якому остання не заперечує факту укладення кредитного договору №3494844 від 27.02.2023 року з ТОВ «ФК «Сіті Колект» та отримання кредитних коштів в розмірі 10000грн., а також факту прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором. Просить суд зменшити розмір нарахованих відсотків до розумного та справедливого розміру, а також зменшити судові витрати по справі, пов'язані з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Просить розгляд даної цивільної справи проводити у її відсутності.
У судове засідання представник позивача не з'явився, згідно прохальної частини позовної заяви останній позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності.
Оскільки розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що 27.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3494844, відповідно до якого, відповідач отримала кредит у розмірі 10000,00 грн., строком на 349 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування. Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» - Е513, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.
Відтак, ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору №3494844 від 27.02.2023 року, перерахувавши на картковий рахунок зазначений відповідачем.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Разом з тим, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала та допустила прострочення повернення кредиту, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з усіма запропонованими умовами договору, зокрема з умовами нарахування процентів, підписавши кредитний договір, вона розуміла, яка сума надається, на який строк, та на яких умовах застосовується та чи інша процентна ставка, позивач підтвердила це своїм електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, та відповідно погодилася зі всіма умовами кредитного договору, підписавши його.
Крім того, відповідно до положень ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
26.10.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу № 26102023, за яким первісний кредитор відступив товариству «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором №3494844. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», відповідно до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. За умовами цього договору ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступає (передає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги кредитора за визначеними кредитними договорами, сплативши ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти в розмірі ціни відступлення, у порядку та строки, встановлені договором. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 р., заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3494844, станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом становить 52600,00 грн., яка складається із: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 42600 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідач не надала суду жодних доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, не довела відсутність заборгованості або неправильність чи необґрунтованість її розміру, яку позивач просив стягнути, доказів, які б свідчили про відсутність вільного волевиявлення учасників правочинів або невідповідності їх внутрішньої волі на укладення кредитного договору суду також не надано.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» про стягнення заборгованості за кредитним договором №3494844 від 27.02.2023 року у розмірі 52600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в розмірі 9000,00 грн. підтверджується: договором про надання правничої допомоги від 17.10.2025, копією свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 12.03.2012 року, копією довіреності №ДВ-20251015/001 від 15.10.2025 року, копією прайс-листа до договору, заявкою про надання правової допомоги №329 від 10.11.2025р., витягом з акту про надання правової допомоги №329 від 11.11.2025р., платіжною інструкцією №711 від 01.12.2025р. про оплату гонорару адвоката.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відтак, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, оскільки позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».
Керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ: 43950742) заборгованість за кредитним договором №3494844 від 27.02.2023 року у розмірі 52600 (п'ятдесят дві тисячі шістсот) грн. 00 коп., яка складається із: 10000 (десять тисяч) грн. - заборгованість за кредитом; 42600 (сорок дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ: 43950742) - 3000 (три тисячі) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», адреса: м. Київ, проспект Соборності, 30-А, прим. 321, код ЄДРПОУ 3353708130.
Представник позивача - Бацюк Оксана Миколаївна, адреса: м. Хмельницький, вул. Інституцька, буд. №20, офіс №116.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька