Справа № 620/9119/25
09 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Златіна С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області , Дніпровського відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2026 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 295, КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яка доставлена до електронного кабінету апелянта 21 січня 2026 року о 20:34 год, отже з урахуванням приписів частини шостої статті 251 КАС України, останнім днем подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, з врахуванням вихідних днів було 02 лютого 2026 року.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року, відповідачем 26 січня 2026 року подано клопотання про поновлення процесуального строку, яке обґрунтовано тим, що поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження стала відсутність в УДМС у Чернігівській області достатніх коштів на сплату судового збору при поданні першої апеляційної скарги до моменту її повернення судом апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню апелянта, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Водночас, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності вказаних вище умов для поновлення строку подання апеляційної скарги.
Так, вперше подана Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області апеляційна скарга, датована 18 грудня 2025 року, була подана в межах встановленого приписами КАС України строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору.
Оскільки апелянтом не було усунуто вказані недоліки у встановлений судом строк, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2026 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала.
З огляду на викладене, варто зауважити, що доказів неможливості сплати судового збору при поданні першої апеляційної скарги до моменту її повернення до суду апеляційної інстанції надано не було.
Вдруге апеляційну скаргу, як встановлено вище, було подано 20 січня 2026 року, тобто більше ніж через 10 днів після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обов'язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому учасник справи, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
Судова колегія також відзначає, що повернення вперше поданої апеляційної скарги не позбавляє учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після її повернення, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 вересня 2025 року по справі №560/13745/24.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи частини третьої статті 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись статтями 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області , Дніпровського відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко