Справа № 320/2687/19
04 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Беспалова О.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, суддя Кушнова А.О., у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило: визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 №0018645705.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення винесене Головним управлінням ДФС у Київській області з порушенням вимог чинного законодавства, а саме з порушенням процедури адміністративного оскарження, оскільки прийнято 26.12.2018, а рішення про результати скарги 15.03.2019. Також позивач посилається на рішення у справі № 810/1683/16, у взаємозв'язку з положеннями статті 109 Податкового кодексу України та наполягає на тому, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН було обумовлено тим, що контролюючим органом не було здійснено автоматичного збільшення значення реєстраційної суми відповідно до положень підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України на суму від'ємного значення в розмірі 3191144,00 грн, що і спричинило порушення, встановлене в акті перевірки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1.) від 03.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
21.12.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1.) від 17.02.2021 клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» - від 21 грудня 2020 року про призначення судово-економічної експертизи задоволено. Призначено в адміністративній справі №320/2687/19 судову-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Барабашу Руслану Віталійовичу. На вирішення експерта поставлено наступні питання:
1) Які граничні строки реєстрації податкових накладних, зазначених в акті камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848?
2) Чи були у наявності або відсутні на електронному рахунку позивача в СЕА ПДВ суми, достатньої для реєстрації таких податкових накладних (розрахунків коригування) в граничний термін реєстрації?
3) Чи було б достатньо реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в СЕА ПДВ для реєстрації зазначених в акті камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848 податкових накладних?
4) Чи можливо підтвердити обґрунтованість висновків складеного Голосним управлінням ДФС у Київській області акту камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 р. № 0018645705 про накладення штрафу у розмірі 2 015 844 грн 04 коп.?
Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1.) від 17.02.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №320/2687/19 до одержання її результатів.
30.09.2021 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2021 надійшов висновок судового експерта Барабаша Руслана Віталійовича від 30.09.2021 №43 за результатами проведення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1.) від 05.10.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №320/2687/19 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1.) від 14.02.2022 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/2687/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 25.05.2022 клопотання Головного управління ДФС у Київській області про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Здійснено заміну відповідача у цій справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 18.07.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про залишення без розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовлено.
11.01.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 прийнято адміністративну справу №320/2687/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 07.03.2024.
З'ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду із даним позовом, суд ухвалою від 07.03.2024 позовну заяву залишив без руху та встановив позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого необхідно було надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
13.03.2024 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач просить суд поновити строк звернення до суду та продовжити розгляд справи, оскільки причини пропуску строку є поважними, мотивуючи пропуск строку зміною судової практики Верховного Суду у спорах з подібними правовідносинами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2018 № 0018645705. Продовжено розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.05.2024.
Протокольною ухвалою суду від 16.05.2024 підготовче судове засідання відкладено на 27.05.2024 для надання часу позивачу для подання клопотання про проведення експертизи.
Протокольною ухвалою суду від 27.05.2024 підготовче судове засідання відкладено на 02.07.2024 у зв'язку з поданим представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 25.07.2024 у зв'язку з необхідністю надання відповідачу часу для формування питань щодо поданого представником позивача клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 05.09.2024 у зв'язку з викликом у підготовче судове засідання судового експерта Барабаша Р.В., яким проводилась судово-економічна експертиза у даній справі.
Судове засідання 05.09.2024 знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 01.10.2024.
У судове засідання 01.10.2024 представники сторін не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв та клопотань до суду не подавали.
Враховуючи неявку сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи, закрито підготовче провадження у справі та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» зареєстровано як юридична особа за адресою: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, б. 57-А, оф. 11, код ЄДРПОУ 35174848, код КВЕД (основний): 42.11 Будівництво доріг і автострад; інші: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.20 Вантажний залізничний транспорт.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, у порядку встановленому пунктом 76.3 статті 76, статті 102 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну електронну перевірку даних своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія», за результатами якої складено акт від 04.12.2018 №694/10-36-57-05/35174848 (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 42-44).
У висновках акта перевірки контролюючий органом зазначено про те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме перевищення 15-денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягала наданню покупцю - платнику ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена абзацами 1 та 2 пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (т. 1, а.с. 44).
Зокрема в акті перевірки зафіксовано порушення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено щодо таких податкових накладних (т. 1, а.с. 43):
1) податкова накладна від 29.05.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 140;
2) податкова накладна від 29.06.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 110;
3) податкова накладна від 01.06.2017 № 1, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 125;
4) податкова накладна від 29.06.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 110;
5) податкова накладна від 25.07.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
6) податкова накладна від 31.07.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
7) податкова накладна від 28.07.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
8) податкова накладна від 24.07.2017 № 5, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
9) податкова накладна від 23.08.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 48;
10) податкова накладна від 03.08.2017 № 2, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
11) податкова накладна від 03.08.2017 № 4, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
12) податкова накладна від 16.08.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 48;
13) податкова накладна від 15.08.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
14) податкова накладна від 29.08.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 48;
15) податкова накладна від 03.08.2017 № 3, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
16) податкова накладна від 07.09.2017 № 1, дата фактичної реєстрації 04.11.2017, кількість днів затримки 35;
17) податкова накладна від 15.09.2017 № 4, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 37;
18) податкова накладна від 28.09.2017 № 11, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
19) податкова накладна від 27.09.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
20) податкова накладна від 15.09.2017 № 3, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 37;
21) податкова накладна від 29.09.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
22) податкова накладна від 29.09.2017 № 13, дата фактичної реєстрації 17.11.2017, кількість днів затримки 33;
23) податкова накладна від 22.09.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 18.11.2017, кількість днів затримки 34;
24) податкова накладна від 27.09.2017 № 10, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
25) податкова накладна від 15.09.2017 № 5, дата фактичної реєстрації 17.11.2017, кількість днів затримки 48;
26) податкова накладна від 24.10.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 25.11.2017, кількість днів затримки 10;
27) податкова накладна від 23.10.2017 № 10, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 9;
28) податкова накладна від 05.10.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
29) податкова накладна від 03.10.2017 № 4, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
30) податкова накладна від 13.10.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 20.11.2017, кількість днів затримки 20;
31) податкова накладна від 31.10.2017 № 15, дата фактичної реєстрації 20.11.2017, кількість днів затримки 5;
32) податкова накладна від 31.10.2017 № 16, дата фактичної реєстрації 19.11.2017, кількість днів затримки 4;
33) податкова накладна від 10.10.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
34) податкова накладна від 02.10.2017 № 2, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
35) податкова накладна від 24.10.2017 № 11, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 9;
36) податкова накладна від 02.10.2017 № 1, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
37) податкова накладна від 09.10.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
38) податкова накладна від 17.11.2017 № 10, дата фактичної реєстрації 12.01.2018, кількість днів затримки 28;
39) податкова накладна від 17.11.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 20.12.2017, кількість днів затримки 5;
40) податкова накладна від 17.11.2017 № 11, дата фактичної реєстрації 18.12.2017, кількість днів затримки 3;
41) податкова накладна від 20.11.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 19.12.2017, кількість днів затримки 4;
42) податкова накладна від 08.12.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 16.01.2018, кількість днів затримки 16;
43) податкова накладна від 11.12.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 16.01.2018, кількість днів затримки 16;
44) податкова накладна від 01.12.2017 № 2, дата фактичної реєстрації 15.01.2018, кількість днів затримки 15;
45) податкова накладна від 26.12.2017 № 22, дата фактичної реєстрації 16.01.2018, кількість днів затримки 1;
46) податкова накладна від 01.12.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 15.01.2018, кількість днів затримки 15;
47) податкова накладна від 19.12.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
48) податкова накладна від 21.12.2017 № 17, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
49) податкова накладна від 19.12.2017 № 13, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
50) податкова накладна від 21.12.2017 № 18, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
51) податкова накладна від 26.12.2017 № 21, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
52) податкова накладна від 27.12.2017 № 26, дата фактичної реєстрації 18.01.2018, кількість днів затримки 3;
53) податкова накладна від 19.12.2017 № 14, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
54) податкова накладна від 27.12.2017 № 25, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем подано заперечення (т. 1, а.с. 54-56), за результатами розгляду яких листом ГУ ДФС у Київській області від 21.12.2018 № 25452/10/10-36 повідомило заявника про залишення заперечень платника податків без задоволення, а висновки акта перевірки без змін (т. 1, а.с. 57-60).
Надалі, ГУ ДФС у Київській області, керуючись пунктом 54.3 статті 54 ПК України винесене податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705, яким за порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, застосовано штраф:
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1531562,16 грн штраф в розмірі 10% у сумі - 153156,23 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1235276,38 грн штраф в розмірі 20% у сумі - 247055,28 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1701611,3 грн штраф в розмірі 30% у сумі - 510483,39 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 2762872,83 грн штраф в розмірі 40% - 1105149,14 грн.
Загальна сума штрафу 2015844,04 грн.
Не погоджуючись зі спірним рішенням позивачем подано скаргу (т. 1, а.с. 61-65), за результатами розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 15.03.2019 № 12150/6/99-99-11-06-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення (т. 1, а.с. 66-68).
Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та вважаючи, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 №0018645705 не відповідає вимогам податкового законодавства, є помилковим та безпідставним, порушує права платника податків та пілягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 808/918/17 (адміністративне провадження № К/9901/64388/18).
При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, доводи позивача про те, що спірне рішення винесено ГУ ДФС у Київській області з порушенням вимог чинного законодавства, а саме з порушенням процедури адміністративного оскарження, адже оскаржуване рішення прийнято 26.12.2018, а рішення про результати скарги 15.03.2019, є безпідставними, оскільки товариством помилково ототожнено процедуру розгляду заперечень на акт перевірки та процедуру розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведеної камеральної перевірки.
Положення пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачають, що податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. При цьому перебіг даного строку розпочинається не з дати вручення висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, а з дати надсилання такого висновку.
Так, листом від 21.12.2018 № 25452/10/10-36 ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача про залишення заперечень без задоволення, а висновків акта перевірки без змін.
При цьому, спірне рішення винесено 26.12.2018, тобто на третій робочий день (з урахуванням вихідних днів) після розгляду контролюючим органом заперечень на акт перевірки.
Таким чином, відповідач діяв у відповідності до норм податкового законодавства та не порушив положення пункту 86.8 статті 86.8 ПК України.
Щодо суті виявлених контролючим органом порушень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
При цьому, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пункту 43.41 статті 43 цього Кодексу.
З рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника, відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
Таким чином, платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов'язань зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Сукупність наведених норм у взаємозв'язку дає підстави для висновку про те, що обов'язок щодо реєстрації у визначені Податковим кодексом України строки податкових накладних, платник податків може реалізувати лише за наявності суми податку (реєстраційного ліміту) на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. При цьому відповідний розмір податку визначається також шляхом додавання до інших показників загальної суми поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі й коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» в рахунок погашення заборгованості з податку.
Відповідно, проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам впливає на розмір податку, на який платник податків має право зареєструвати податкові накладні.
Крім того, Суд звертає увагу на наявність чіткої та послідовної судової практики, а саме: постанови від 20 березня 2018 року у справі № 819/777/17 та від 20 лютого 2020 року у справі № 820/3375/16, у яких Верховний Суд, перевіряючи правомірність поведінки платника податків в контексті виконання обов'язку щодо реєстрації податкових накладних у визначені законодавством строки, фактично надав оцінку обставинам щодо наявності вини платника податків у випадках, коли державні органи не дотримуються власних процедур, пов'язаних із зарахуванням коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (абз.14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» показники системи електронного адміністрування з податку додану вартість обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком: з 1 липня 2015 року - для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 липня 2015 року; з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, - для платників, що зареєстровані платниками податку після 1 липня 2015 року.
Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника прогресивної шкали штрафу в залежності від кількості днів порушення строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а також штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 826/10414/16 за аналогічних спірних правовідносин, наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судами, з урахуванням об'єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати передбачений Податковим кодексом України обов'язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.
Згідно з положеннями пункту 109.1 та пункту 109.2 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Як убачається із матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 810/1683/16, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дородньо-будівельна компанія» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 3191144,00 грн., відображену товариством з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення в розмірі 3191144,00 грн., відображену товариством з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.
При цьому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 810/1683/16 прийнято звіт Державної фіскальної служби України про виконання судового рішення в адміністративній справі №810/1683/16. Визнано, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16 є виконаною Державною фіскальною службою України та відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» про накладення штрафу за невиконання судового рішення у справі №810/1683/16.
Так, в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 810/1683/16 судом встановлено наступне, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16 Державною фіскальною службою України збільшено у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» (ідентифікаційний код 35174848) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) у розмірі 3191144,00 грн., що вказана у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року., що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 02.11.2017. Наведеними обставинами підтверджується, що Державною фіскальною службою України виконано у повному обсязі постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16, а тому суд вважає за необхідне прийняти звіт Державної фіскальної служби України про виконання судового рішення.
Також судом встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16 виконана Державною фіскальною службою України у повному обсязі, а тому застосування штрафу до керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, на думку суду, є безпідставним.
Таким чином, рішення у справі №810/1683/16 податковим органом було виконано 02.11.2017.
Разом з тим, постанова в адміністративній справі № 810/1683/16 жодним чином не може нівелювати обов'язок позивача здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в граничні строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН стосуються періоду їх складання з травня 2017 року до грудня 2017 року.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні були складені після спливу 4 місяців з дня прийняття ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 810/1683/16.
При цьому, Товариством допущено порушення граничних строків реєстрації і тих податкових накладних, які складені після виконання рішення суду у справі № 810/1683/16.
Водночас, пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16.10.2014 № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1177) передбачено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Таким чино, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов'язком позивача, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.
Отже, як вірно зазнчено судом першої інстанції, реєстрація сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, стає у залежність від сум, що є на електронному рахунку (ліміт). Якщо ліміту для такої реєстрації недостатньо, податкова накладна не буде зареєстрована, що може мати наслідком порушення строків її реєстрації.
Так, згідно з підпунктом 16.1.2 та підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Положеннями пунктів 4.1.2, 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Окрім того, позивач мав був бути обізнаний про відсутність реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які відображені в акті перевірки станом на час настання граничних строків їх реєстрації в ЄРПН, проте не вчинив жодних дій з метою забезпечення такого ліміту та, відповідно, реєстрації податкових накладних в ЄРПН з дотриманням строків, встановлених ПК України.
Водночас, суд першої інстанції вірно зауважив, що судове рішення у справі №810/1683/16 не може звільняти Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" від відповідальності за порушення податкового законодавства, оскільки очікування платника податків (позивача) на збільшення ДФС України в СЕА суми від'ємного значення в розмірі 3191144,00 грн не може бути поставлено в залежність до виконання ним його обов'язку стосовно реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних, у строки, встановлені податковим законодавством.
При цьому, вина платника не передбачена як обов'язковий елемент складу податкового правопорушення, відповідальність за яке визначена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, що підтверджується змістом статті 109 цього кодексу.
З системного аналізу статей 109, 120-1 ПК України вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації ПН необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасності реєстрації таких документів.
Між тим саме незабезпечення платником податків необхідного ліміту коштів на рахунку для реєстрації податкових накладних, що потягло за собою несвоєчасну їх реєстрацію - є безумовною підставою для визнання таких дій порушенням фінансової дисципліни незалежно від фінансово-економічного стану платника податків, форми власності, джерел фінансування та дає підстави для висновку, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН сталося в результаті бездіяльності позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 по справі №825/824/17, від 30.01.2018 по справі №816/390/17, постанові від 24.04.2018 по справі №808/2289/17 та постанові від 18.02.2020 по справі №620/1221/19.
Щодо Висновку судово-економічної експертизи від 30.09.2021 № 43, то колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з зазначеним Висновком на питання «Чи можливо підтвердити обґрунтованість висновків складеного Голосним управлінням ДФС у Київській області акту камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 р. №0018645705 про накладення штрафу у розмірі 2 015 844 грн 04 коп.?» судовий експерт зазначив, що підтвердити або спростувати наведене неможливо, оскільки надані матеріали не містять в повному обсязі документи, на підставі яких можливо визначити своєчасність/несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН підприємства та достатність/недостатність реєстраційної суми на електронному рахунку підприємства в СЕА ПДВ (а.с. 55, том 3).
Таким чином, Висновок експертизи не підтверджує обґрунтованість позовних вимог та не може бути прийнятим судом як доказ правомірності дій позивача щодо реєстрації податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшо вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія".
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 41, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Беспалов О.О.
Кобаль М.І.
Повний текст виготовлено: 09 лютого 2026 року.