П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26482/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
повний текст судового рішення
складено 05.11.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії, -
05 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, якому просив суд :
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 04 лютого 2025 року № 951140135387 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час перебування на посаді голови Виноградівської сільської Ради з 19.07.1994р. по 30.09.2000 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 29.01.2025 року та здійснити її виплату з 29.01.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 29 січня 2025 року позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про перехід з пенсії за віком, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». 04 лютого 2025 року рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 951140135387 відмовлено в переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця з підстав відсутності стажу державної служби, який дає право на відповідну пенсію. Зараховано до стажу державної служби 18 років 09 місяців 4 дні. Не враховано до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди перебування на посаді голови Виноградівської сільської ради з 19 липня 1994 року по 30 вересня 2000 року. Позивач вважає протиправним рішення ГУПФУ в Чернівецькій області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Так, період роботи ОСОБА_1 з 19.07.1994 по 30.09.2000 на посаді голови Виноградівської сільської ради підлягає зарахуванню до стажу державної служби та складає 6 років 2 місяці і 12 днів. В оскаржуваному рішенні відповідачем-1 визнається стаж позивача, який дає йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України Закон України «Про державну службу» в розмірі 18 років 09 місяців 4 дні. Разом з періодом роботи на посаді голови Виноградівської сільської Ради, стаж який підлягає зарахуванню до стажу державної служби складає 23 роки 11 місяців і 16 днів. Таким чином позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України Закон України «Про державну службу».
Представники відповідачів, заперечували проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що з прийняттям Закону №889 Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон №3723) втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII врегульовано право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. На призначення пенсії за Законом № 889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, можуть розраховувати дві категорії осіб: - державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016) обіймають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; - особи, які на день набрання чинності Закону № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України не залежно від факту роботи станом на 01.05.2016. Отже, вищезгаданим Законом поширене право на призначення пенсії державного службовця виключно на осіб, які працювали на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, і які на день набрання чинності Законом станом на 01.05.2016 мають необхідний спеціальний стаж. Сфера дії Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування, що визначено частиною 3 ст.3 цього Закону. До стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, які дають право на призначення пенсії державного службовця, можливо зарахувати періоди роботи позивача з 21.07.1994 по 02.02.2001, та з 02.03.2001 по 21.05.2013 (18 років 09 місяців 4 дні), що є недостатніми для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII. Таким чином стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби становить 18 років 09 місяців 04 дні. Виходячи з вищевикладеного, було прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, відсутнє право на переведення на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 у позивача відсутні 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби(станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не обіймав посаду державної служби) та оскільки відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії - задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 04.02.2025 № 951140135387 щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні та перерахунку пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2025 з урахуванням висновків суду про те, що до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягає зарахуванню час перебування на посаді голови Виноградівської сільської Ради з 19.07.1994 по 30.09.2000. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.01.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності заява про перехід на пенсію ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
04 лютого 2025 року рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області № 951140135387 відмовлено в переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця з підстав відсутності стажу державної служби, який дає право на відповідну пенсію. Зараховано до стажу державної служби 18 років 09 місяців 4 дні. Не враховано до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця періоди перебування на посаді голови Виноградівської сільської ради з 19 липня 1994 року по 30 вересня 2000 року.
Позивач, зважаючи на те, що ГУ ПФУ неправомірно не зараховано йому до стажу державної служби період з 19.07.1994 по 30.09.2000 на посаді голови Виноградівської сільської Ради, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Відповідно до п.2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Таким чином, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для відмови у переведенні на пенсію по Закону України «Про державну службу» є недостатність стажу державної служби, зокрема не зарахування служби позивача в органах місцевого самоврядування.
Згідно із записами трудової книжки, позивач працював на посаді голови Виноградівської сільської Ради з 19.07.1994 по 30.09.2000.
Так, за п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну службу» № 889 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до ст.22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889.
До набрання чинності Законом № 889 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283).
Таким чином, в межах спірних правовідносин, обчислення стажу регулюється Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах: в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 14 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, сьома категорія - п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
У зв'язку з тим, що Арцизька міська рада Болградського району Одеської області є правонаступником Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області, довідки щодо заробітної плати та її складових для призначення пенсії ОСОБА_1 видані Арцизькою міською радою.
Таким чином період роботи ОСОБА_1 з 19.07.1994 по 30.09.2000 на посаді голови Виноградівської сільської ради підлягає зарахуванню до стажу державної служби та складає 6 років 2 місяці і 12 днів.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом № 889- VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону № 889- VIII та пункту 4 Порядку № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Отже, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що період роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 19.07.1994 по 30.09.2000 підлягають зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко