П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29982/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів - Федусика А.Г., Семенюка Г.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 р. по справі № 420/29982/25 за позовом ОСОБА_1 до Департамента поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2025 у задоволенні позову відмовив.
На зазначене рішення суду представник ОСОБА_1 - адвокат Кобильник Д.О. подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга надійшла до П'ятого апеляційного адміністративного суду 27.01.2026.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.01.2026 апеляційну скаргу залишив без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:
- для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надання відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду саме 08.01.2026.
- для надання документу про сплату судового збору в сумі у загальній сумі 1816,80.
05.02.2026 на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суд надійшла заява про усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали щодо сплати судового збору представником апелянта подано копію посвідчення УДБ ОСОБА_1 .
Водночас клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не надано.
Між тим, представник апелянта долучив до заяви адвокатський запит №03-02/26 від 01.02.2026 та відповідь Кур'єрської компанії «Світ» від 05.02.2026 вих.02/02-26аз на адвокатський запит, відповідно до якої затримка у доставці відправлення за кур'єрською накладною ODH-2548933 на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду зумовлена тим, що кур'єра, якому було доручено здійснення доставки відправлення, під час виконання своїх функціональних обов'язків було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із особистими речами та поштовими відправленнями, серед яких було і відправлення за кур'єрською накладною ODH-2548933.
Розглянувши зазначене клопотання, апеляційний суд зазначає, що відповідно до вимог ухвали від 30.01.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надання відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду саме 08.01.2026.
Колегія суддів зазначає, що відповідь Кур'єрської компанії «Світ» від 05.02.2026 вих.02/02-26аз не містить доказів зазначеної у ній інформації та унеможливлює перевірку достовірності зазначеної в них інформації, та не доводить подання апеляційної скарги саме 08.01.2026.
Натомість відповідно до висновку Верховного Суду викладеного в ухвалі від 21.12.2019 по справі №910/6447/18 - надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.
У цьому контексті колегія суддів зауважує, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2024 року в справі №1527/20068/12, суд касаційної інстанції, за такого ж нормативного регулювання, підтримав позицію апеляційного суду про те, що до апеляційної скарги не було додано належного розрахункового документу на підтвердження оплати послуги зв'язку, що також було зумовлено оцінкою наявних у конкретній справі доказів, а не неоднаковим правозастосуванням.
Слід зазначити, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку суд, в межах кожної конкретної справи, надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду.
Колегія суддів також враховує, що протягом майже двадцяти днів з відправлення апеляційної скарги службою кур'єрської доставки, позивач чи його представник не цікавилися рухом апеляційної скарги як, власне і причинами такого тривалого пересилання.
Суд звертає увагу скаржника, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена судовому захисті, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання процесуальних строків.
Отже надані апелянтом адвокатський запит та відповідь на нього не є належними, достовірними та достатніми доказами звернення до суду із апеляційною скаргою у строки визначені КАС України.
При цьому, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).
У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У зв'язку з наведеним вище суд вважає за необхідне подовжити новий строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для:
- для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надання відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду саме 08.01.2026.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 169, Кодексу адміністративного судочинства України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не виконання вимог цієї ухвали у визначений судом строк, а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк