10 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 398/1298/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року (суддя Стручкова Л.І., повне судове рішення складено 26 грудня 2025 року) в справі № 398/1298/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №121 від 24 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення, ухваливши нове про задоволення позову.
Звертає увагу, що повістка № 1219552 адресована громадянину « ОСОБА_2 », тоді як його прізвище « ОСОБА_3 ».
Повістка за його зареєстрованим місцем проживання органами поштового зв'язку не доставлялась, проте навіть якби вона і була доставлена і отримана ним, вважає, що у нього б були відсутні підстави реагувати на неї та з'являтися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену нею дату та час.
Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні відомості стосовно того, що повістка № 1219552, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, направлялась рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, як того вимагають приписи пунктів 30-2, 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560.
Датою накладення на неї електронного цифрового підпису керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 є 16.11.2024 р., тоді, як згідно з трекером поштове відправлення № 0610207787917 прийнято органом поштового зв'язку 19.11.2024 р., тобто більше ніж через 48 годин з моменту накладення на повістку електронного цифрового підпису.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з матеріалами справи №121 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, 16.11.2024 року останньому в автоматичному режимі сформовано повістку №1219552, яку направлено поштовим відправленням з описом вкладення №06102007787917 від 16.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.11.2024 року о 09:00 год. для уточнення даних.
Вказана повістка повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та 27.11.2024 року вручена представнику відправника, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» та довідкою ф.20 про причини повернення поштового відправлення.
Постановою №121 від 24.02.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 28.11.2024 року в особливий період введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28.11.2024 року шляхом направлення поштової повістки №1219552 рекомендованим листом №06 102 0778 7917 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки.
Спірною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Врахувавши, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28.11.2024 року шляхом направлення поштової повістки №1219552 рекомендованим листом №0610207787917 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , яке повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», у визначену дату та час позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, доказів, що підтверджують наявність поважних причин нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов висновку, що нез'явлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці та в наступні сім календарних днів, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 210 КУпАП, та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачем 16 листопада 2024 року направлена повістка про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 28 листопада 2024 року о 9 годині для уточнення даних за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43), у повістці прізвище особи, якій направлена повістка, вказано « ОСОБА_4 ».
Поштове відправлення повернуто відправнику із відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за адресою (а.с. 44).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 121 від 24 лютого 2025 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с. 45).
За змістом цієї постанови ОСОБА_1 28 листопада 2024 року в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статті 1 цього закону, будучі оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28 листопада 2024 року шляхом направлення поштової повістки № 1219552 рекомендованим листом через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надав підтверджуючі документи про поважні причини неявки.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 210 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
За частиною третьою статті 210 КУпАП кваліфікується вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За частиною третьою статті 210-1 КУпАП кваліфікується вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або дове-дення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і част-ково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобі-лізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 ро-ку №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан.
З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового облікує підставою для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тоді як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Згідно з частинами першою - п'ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Так, за положеннями частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:
які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;
які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;
які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;
які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
3) на військовий облік резервістів:
які зараховані до військового оперативного резерву;
які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;
резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Громадянам України, взятим на військовий облік, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів є додатком № 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила).
Підпунктом пункту 1 Правил передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Як вказано вище, за змістом постанови №121 від 24 лютого 2025 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 28 листопада 2024 року в особливий період, введений на території України відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статті 1 цього закону, будучі оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28 листопада 2024 року шляхом направлення поштової повістки № 1219552 рекомендованим листом через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надав підтверджуючі документи про поважні причини неявки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210 КУпАП як порушення військовозобов'язаним правил військового обліку, яке вчинено в особливий період.
Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку установлена статтею 210 КУпАП, тоді як статтею 210-1 КУпАП установлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Як вказано вище, об'єктивна сторона правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у неявці до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці для уточнення персональних даних.
Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ) громадяни зо-бов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центра-льного управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників тери-торіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені ко-мандирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозо-бов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відпові-дних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управ-ління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивіль-ного захисту).
За положеннями частини десятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), пунктом 41 якого установлено, що належним підтвер-дженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (місь-кого) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відтак, обов'язок громадян з'явитися, зокрема до територіального центру комплекту-вання та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобіліза-ційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, є складової частиною мобілізаційних захо-дів.
За обставинами цієї справи позивачу на адресу його зареєстрованого місця прожи-вання: АДРЕСА_1 , 16 листопада 2024 року засобами поштового зв'язку направлено повістку з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 28 листопада 2024 року, проте поштове відправлення повер-нуто з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою, а позивач не з'явився за ви-кликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто, у постанові про накладення адміністративного стягнення фактично викладена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210-1 КУпАП, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, адже са-ме складової частини мобілізаційних дій є обов'язок військовозобов'язаних з'являтися за ви-кликом до ТЦК та СП
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, викладена в оскарженій позивачем постанові, відповідає диспозиції статті 210-1 КУпАП, а не статті 210 КУпАП, якою, як вказано вище, передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
При цьому у постанові про накладення адміністративного стягнення не викладено жодних фактів порушення позивачем саме правил військового обліку.
У статті 9 КУпАП законодавцем надано поняття адміністративного правопорушення, відповідно до якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 283 КУпАП, яка визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У зв'язку з відсутністю в постанові №121 від 24 лютого 2025 року об'єктивної сторони складу адміністративного порушення, передбаченого частиною третьої статті 210 КУпАП, ця постанова є протиправною, оскільки у постанові не наведено будь-яких дій позивача, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП.
Судом першої інстанції не враховано наведеного, неправильно застосовані норми матеріального права, що потягло за собою неправильне вирішення справи.
Судом не надається оцінка доводам апелянта, позаяк неправильна юридична кваліфікація є достатньою підставою для скасування оскарженої позивачем постанови.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1332,32 грн, з яких 605,60 грн - судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, 726,72 грн - судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеля-ційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року в справі № 398/1298/25 задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року в справі № 398/1298/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Ухвалити в справі № 398/1298/25 нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №121 від 24 лютого 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьої статті 210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 32 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 10 лютого 2026 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 лютого 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко