06 лютого 2026 року справа № 0440/6992/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в адміністративній справі №0440/6992/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 заява ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача у справі - повернута без розгляду.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.
Так, п. 4 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено повне найменування та місцезнаходження третьої особи Головне управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області.
Також, п. 2 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Однак, скаржником до апеляційної скарги не надано копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.
Отже, сума судового збору складає 3328 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити несплачену суму судового збору у розмірі 3328 грн. за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Третій апеляційний адміністративний суд.
Стосовно поданого позивчем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Так, позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з урахуванням недоотриманої ним пенсії протягом 2003-2017 років включно.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, а саме відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік.
Таким чином, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат, підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Апеляційна скарга подана із пропуску строк, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Оскаржувана ухвала була прийнята Дніпропетровським окружним адміністративним судом 12.01.2026.
Таким чином, п'ятнадцятиденний строк на оскарження судового рішення, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, сплинув 27.01.2026.
Разом з тим, апеляційна скарга подана до суду 03.02.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримав 30.01.2026.
При цьому, позивач не заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду довідку (ДПС) про доходи позивача за попередній календарний рік (січень-грудень 2025) або документ про сплату судового збору, надати виправлену апеляційну скаргу в якій зазначити повне найменування та місцезнаходження третьої особи Головне управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, а також клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних підстав такого пропуску, якщо такі є.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в адміністративній справі №0440/6992/18 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Круговий О.О.