09 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/23206/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року (суддя А.О. Сластьон) у справі № 160/23206/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 365 029,57 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму у розмірі 365 029,57 гривень, який на сьогодні не погашений у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, а тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 360 569,40 грн. (триста шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень сорок копійок копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення №301163-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №301156-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №301160-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №301162-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024; №1598878-2415-0410-UA12140150000054570 від
08.05.2024; №1598876-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №1598877-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №1598875-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024; №301165-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 вручені відповідачу особисто під підпис.
Суд з'ясував, що матеріали справи не містять доказів надсилання та отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень: №2697492-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 673,09 грн; №2697491-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 2 642,95 грн; №2697490-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 1 144,13 грн.
Відтак, суд вказав, що в частині стягнення податкового боргу, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 4460,17 грн. слід відмовити.
Суд з'ясував, що податкова вимога від 30.01.2024 №0002706-1308-0436 надіслана відповідачу на його адресу та повернулася за закінченням терміну зберігання.
З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, зокрема, що за відповідачем обліковується податковий борг та доказів слати якого також надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка не оскаржена відповідачем, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення заборгованості в сумі 360 569,40 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення таких вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказує, що дійсно ППР на суму 4460,17 грн. містять лише дату отримання, однак підпис відповідача в них відсутній. Контролюючий орган вважає, що всі подані суду ППР належним чином вручені або вручення було засвідчено в порядку, передбаченому ДПС, тому відповідач був належним чином повідомлений про нараховану податкову заборгованість, а його бездіяльність не може бути підставою для звільнення від податкових зобов'язань.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні таких вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що податкова вимога складена 30.01.2024, тобто до виникнення у відповідача податкового боргу, що суперечить приписам ПК України. Зауважує, що він згідно квитанції від 11.10.2024, від 20.01.2025 та від 27.12.2024 сплачував оренду плату з фізичних осіб за 2024 рік, а отже податковий борг у відповідача відсутній. Зауважує, що податкові повідомлення-рішення, які складені у 2023 році, в матеріалах справи відсутні, а податкові повідомлення-рішення, які складені у 2024 році на суму 4460,17 грн., є не узгодженими, у зв'язку із чим контролюючий орган безпідставно вказує про необхідність стягнення з відповідача пені, яка складової податкового боргу, у розмірі 32069,52 грн.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Станом на дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 365 029, 57, зокрема заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань:
-податкового повідомлення-рішення №301163-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 48 682,51 грн (з урахуванням часткової сплати) загальна сума 17 731,99 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301156-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 100 313,57 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301160-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 90 719,69 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301162-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 44 470,55 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598878-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 707,33 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598876-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 407,34 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598877-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 2 777,74 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598875-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 1 242,26 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301165-2415-0410-UA12140150000054570. від 08.04.2024 на суму 70 129,41 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697492-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 673,09 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697491-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 2 642,95 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697490-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 1 144,13 грн.;
- пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 32 069,52 грн.
Податковий борг за зазначеними податковими повідомленням-рішенням та нарахованою пенею складає 365029,57 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу позивачем була сформована податкова вимога від 30.01.2024 №0002706-1308-0436.
Доказів сплати вказаного податкову боргу відповідачем суду не надано.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оскарження платником податку у передбаченому порядку (адміністративному та/або судовому) податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.
Посилаючись на вище наведені обставини, позивач звернувся до суду із заявою про стягнення податкового боргу.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на суму 365 029,57, зокрема заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань:
-податкового повідомлення-рішення №301163-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 48 682,51 грн (з урахуванням часткової сплати) загальна сума 17 731,99 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301156-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 100 313,57 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301160-2415-0410-UA12140150000054570. від 08.04.2024 на суму 90 719,69 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301162-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024 на суму 44 470,55 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598878-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 707,33 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598876-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 407,34 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598877-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 2 777,74 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №1598875-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024 на суму 1 242,26 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №301165-2415-0410-UA12140150000054570. від 08.04.2024 на суму 70 129,41 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697492-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 673,09 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697491-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 2 642,95 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №2697490-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 1 144,13 грн.;
- пеня, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 32 069,52 грн.
Колегія суддів зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі.
Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року у справі №380/783/21.
Колегія суддів з'ясувала, що контролюючим органом відповідачу на виконання вимог ст. 42 ПК України особисто вручено під підпис наступні податкові повідомлення-рішення:
№301163-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024;
№301156-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024;
№301160-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024;
№301162-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024;
№1598878-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024;
№1598876-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024;
№1598877-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024;
№1598875-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.05.2024;
№301165-2415-0410-UA12140150000054570 від 08.04.2024.
Колегія суддів встановила, що докази оскарження вищезгаданих рішень матеріали справи не містять, а тому несплачена відповідачем сума визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання у розмірі 328499,88 грн. є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів належного вручення відповідачу згідно вимог ст. 42 ПК України (особисто під підпис або засобом поштового зв'язку) наступних повідомлень рішень:
№2697492-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 673,09 грн;
№2697491-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 2 642,95 грн;
№2697490-2415-0410-UA12140150000054570 від 13.11.2024 на суму 1 144,13 грн.
За цих обставин, є правильним висновок суду першої інстанції, що сума вищезазначеного контролюючим органом грошового зобов'язання у розмірі 4460,17 грн. не є узгодженою, не набула статусу податкового боргу, а отже немає підстав для стягнення з відповідача такого податкового боргу у розмірі 4460,17 грн.
Стосовно пені у розмірі 32069,52 грн.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом відповідно до ст. 129 ПК України відповідачу нараховано пеню:
- у розмірі 449,20 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 08.05.2023 №335789-2415-0410;
- у розмірі 3222,00 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.10.2023 №810332-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 3403,44 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.10.2023 №810333-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 3527,17 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.10.2023 №810334-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 4475,41 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.10.2023 №810335-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 6567,57 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.10.2023 №810335-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 6919,67 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.10.2023 №810336-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 543,55 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 08.04.2024 №301164-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 384,46 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 08.04.2024 №301158-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 1944,31 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 08.04.2024 №301158-2415-0410-UA12140150000054570;
- у розмірі 632,74 грн. через несплату зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 08.04.2024 №301163-2415-0410-UA12140150000054570.
Однак, матеріалами справи підтверджено вручення відповідачу згідно ст. 42 ПК України лише податкового повідомлення рішення від 08.04.2024 №301163-2415-0410-UA12140150000054570, доказів вручення відповідачу згідно ст. 42 ПК України інших податкових повідомлень-рішень, через несплату зобов'язання за якими відповідачу нараховано пеню, контролюючий орган суду не подав.
Відтак, враховуючи приписи ст.129 ПК України, які визначають порядок нарахування пені, що залежить зокрема від вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи не підтверджено правомірність нарахування та підстав для стягнення з відповідача пені, як складової податкового боргу, у розмірі 31436,78 грн. Податковий орган підтвердив лише правомірність нарахування та підстав для стягнення з відповідача пені, як складової податкового боргу, у розмірі 632,74 грн.
Натомість, суд першої інстанції хибно вважав, що контролюючим органом підтверджено підстави для стягнення з відповідача пені, як складової податкового боргу, у повному розмірі 32069,52 грн.
Стосовно аргументів відповідача про сплату ним грошових зобов'язань з платежу «Орендна плата з фізичних осіб» за 2024 рік у розмірі 534341,00 грн.
Так, скаржник вказує, що ним сплачено:
- згідно квитанції №0032810181 від 11 жовтня 2024 року суму 198000,00 грн. з призначенням платежу: орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік;
- згідно квитанції №0.0.4145814357.1 від 20 січня 2025 року суму 126056,00 грн. з призначенням платежу: орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік;
- згідно квитанції №ПН 153388С1 від 27 грудня 2024 року суму 210258,00 грн. з призначенням платежу: орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік.
Вищезгадані квитанції подані відповідачем лише під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, вказаною нормою ПК України визначено обов'язок податкового органу щодо зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Апеляційний суд встановив, що сплата відповідачем коштів 11 жовтня 2024 року у розмірі 198000,00 грн., 20 січня 2025 року у розмірі 126056,00 грн. та 27 грудня 2024 року у розмірі 210258,00 грн., про що наполягає відповідач, підтверджена контролюючим органом в інтегрованій картки платника податків відповідача ОСОБА_1 , однак зарахування коштів, що сплачені відповідачем, здійснено в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, що є правомірним відповідно до положень ст. 87 ПК України, адже в інтегрованій картки платника податків ОСОБА_1 вбачається існування податкового боргу, зокрема не заявленого в цій справі, станом на час сплати відповідачем коштів.
Відтак, колегія суддів відхиляє аргументи відповідача про відсутність в нього податкового боргу, який заявлено до стягнення позивачем у цій справі, через сплату відповідачем коштів 11 жовтня 2024 року у розмірі 198000,00 грн., 20 січня 2025 року у розмірі 126056,00 грн. та 27 грудня 2024 року у розмірі 210258,00 грн.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу позивачем була сформована податкова вимога від 30.01.2024 №0002706-1308-0436, яку надіслано рекомендованим поштовим відправленням на податкову адресу відповідача, однак у подальшому на адресу контролюючого органу повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, ця податкова вимога згідно положень ПК України вважається врученою.
Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Колегія суддів зі змісту інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 з'ясувала, що станом на 30.01.2024, тобто станом на час складання позивачем вимоги №0002706-1308-0436, у відповідача обліковувався податкових борг, який у подальшому змінювався, але не був погашений в повному обсязі.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що податкова вимога від 30.01.2024 №0002706-1308-0436 сформована, надіслана та вручена відповідно до приписів ПК України, обов'язку для додаткового надіслання цієї вимоги у контролюючого органу не було в силу положень ст. 59 ПК України.
Зворотні доводи відповідача про те, що в нього не було податкового боргу станом на час складання вимоги №0002706-1308-0436 спростовуються матеріалами справи, а саме інтегрованою карткою платника податків відповідача.
Апеляційний суд зауважує, що за змістом ч.4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.
В свою чергу, судами при розгляді іншої адміністративної справи №160/13685/24 не було встановлено відсутність податкового боргу у відповідача саме станом на час складання вимоги №0002706-1308-0436, а тому є безпідставними аргументи скаржника про наявність таких преюдиційних обставин.
Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку про дотримання контролюючим органом процедури, що передує стягненню податкового боргу за рішенням суду на суму 329132,62 грн. (грошове зобов'язання 328499,88 грн. + пеня 632,74 грн.).
Відтак, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення податкового боргу на суму 31436,78 грн. скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Також, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 160/23206/25 - в частині задоволення позовних вимог про стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 31436,78 грн. скасувати та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 160/23206/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 09.02.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров