09 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/4620/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року (суддя Г.П. Казанчук) у справі № 340/4620/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 204850021009 від 16.05.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком позивачці відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати позивачці до страхового стажу роботи періоди з 01.09.1983 по 01.03.1995, з 01.03.1995 по 23.03.2000;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплачувати з 15 березня 2025 року позивачці пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу є протиправним, адже в трудовій книжці позивачки наявні усі записи про періоди роботи на підставі яких можливо здійснити обрахунок страхового стажу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16.05.2025 року №204850021009111250002764 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивачки від 09.05.2025 року про призначення пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи на підставі трудової книжки НОМЕР_1 .
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачка не несе відповідальності за
заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Суд з'ясував, що спірне рішення пенсійного органу не містить розбивку за періодами, які зараховані до страхового стажу позивачки, а які ні.
Суд вказав, що встановлені пенсійним органом недоліки записів трудової книжки не можуть бути підставою для не зарахування усіх періодів роботи позивачки до страхового стажу.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача від 16.05.2025 року у зв'язку із не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи позивача за її трудовою книжкою, а тому таке рішення слід скасувати як протиправне.
Водночас, суд зауважив, що сам факт скасування рішення не відновить порушене право позивача, а позивачка просить суд зобов'язати зарахувати період роботи з 01.09.1983 по 01.03.1995 та з 01.03.1995 по 23.03.2000 та зобов'язати призначити пенсію за віком з 15.03.2025 року.
Суд зазначив, що пенсійний орган зобов'язаний зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи на підставі записів у трудовій книжці позивача. У зв'язку з чим, належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії за віком, із урахуванням доводів рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно здійсненого розрахунку страховий стаж позивачки становить 27 років 10 місяців 22 днів. Зауважує, що до страхового стажу позивачки правомірно не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , а саме періоди з 01.09.1983 по 01.03.1995, з 01.03.1995 по 23.03.2000, оскільки на титульному аркуші трудової книжки дату народження особи вказано не повністю, а тільки рік. Крім того, щодо періоду роботи з 01.03.1995 по 23.03.2000 наявне виправлення у даті звільнення та даті наказу про звільнення, що не завірено належним чином. Вважає, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці є правомірним, адже у позивачки відсутній необхідний страховий стаж.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка звернулась 09.05.2025 року із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
За результатом розгляду заяви ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення від 16.05.2025 року №204850021009, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Згідно з наданими документами страховий стаж становить 27 років 10 місяців 22 днів. За результатом розгляду документів не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші трудової книжки дату народження заявниці вказано не повністю.
Вважаючи рішення пенсійного органу від 16.05.2025 року №204850021009 протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем прийнято рішення від 16.05.2025 року №204850021009, яким відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Також, згідно змісту спірного рішення, страховий стаж позивачки становить 27 років 10 місяців 22 днів. За результатом розгляду документів не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки на титульному аркуші трудової книжки дату народження заявниці вказано не повністю.
Апеляційний суд з'ясував, що трудова книжка позивачки НОМЕР_1 містить відомості про трудову діяльність позивачки.
Колегія суддів вважає, що недоліки у трудовій книжці позивачки, про які вказує пенсійний орган, не впливають на зарахування певних періодів роботи позивачки, які підтверджено відомостями трудової книжки, до її страхового стажу.
Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 204850021009 від 16.05.2025, адже пенсійний орган не здійснив належним чином розрахунок страхового стажу позивачки, протиправно не зарахувавши до страхового стажу періоди роботи позивачки згідно трудової книжки НОМЕР_1
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 340/4620/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 09.02.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров