10 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/11423/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року (суддя Маковська Олена Володимирівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/11423/24.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду первинну апеляційну скаргу (подану у строк, встановлений процесуальним законом) було повернуто у зв'язку з невиконанням ухвали суду в частині сплати судового збору. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, а тому апелянт, користуючись своїм правом, повторно звертається з апеляційною скаргою.
Суддя-доповідач не знайшла поважними причини пропуску процесуальних строків, зазначені апелянтом, оскільки дотримання вимог норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору не звільняє сторону від такого обов'язку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами.
Апелянт отримав вищевказану ухвалу 12 січня 2026 року, що підтверджується довідкою Третього апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
На виконання вимог ухвали від апелянта надійшли письмові пояснення, в яких останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначає підстави, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, суд встановив, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 14 жовтня 2025 року ухвалено рішення, первинна апеляційна скарга на яке подана 13 листопада 2025 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року первинну апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Повторна апеляційна скарга подана 05 січня 2026 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в даній адміністративній справі набрало законної сили 08.12.2025, поновлення строку на подання апеляційної скарги суперечить принципу юридичної визначеності, а тому причини, за яких такий строк може бути поновлений, мають бути достатньо вагомими та виключними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2025 року у справі № 990/376/24 зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року по справі № 200/3692/21 вказав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: 1) первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; 2) повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; 3) скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; 4) доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; 5) наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не доведено неможливість сплати судового збору у строк визначений законом для оскрження рішення суду першої інстанції.
Не надано і доказів неможливості виконати вимоги ухвали від 20 листопада 2025 року про залишення первинної апеляційної скарги без руху.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не надано належних доказів неможливість сплати судового збору в строк, визначений процесуальним законом.
Щодо доводів апелянта, що офіцери юстиції юридичної служби постійно перебувають безпосередньо в районі виконання бойових завдань та виконують функції юридичних радників командира Військової частини НОМЕР_1 , де тривалі періоди відсутності стільникового зв'язку, електроенергії та мережі інтернет перешкоджають дотриманню процесуальних строків, та унеможливили своєчасну підготовку та подачу апеляційної скарги. Вказані обставини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції зазначає, що з поданих апелянтом витягів з наказу не вбачається, що у період з 14 жовтня 2025 року офіцери юстиції юридичної служби постійно перебувають безпосередньо в районі виконання бойових завдань.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на основі внутрішнього переконання, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
В контексті наведеного, зважаючи на приписи вищезазначених правових норм, колегія суддів доходить висновку, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Суд звертає увагу на викладений в ухвалі Верховного Суду від 19 серпня 2021 року в адміністративній справі № 826/13502/17 висновок, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Наявність таких обставин не доведена апелянтом в цій справі, а тому правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що КАС України наділяє суд процесуальним повноваженням надавати оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, натомість не наділяє суд повноваженням надавати оцінку тривалості пропущеного строку, адже в зворотному випадку це призведе до втручання у принцип res judicata, коли суд поновлює право на апеляційне оскарження за відсутності на то правових підстав, визначених статтею 44 КАС України, опираючись виключно на нетривалий строк його пропуску.
На підставі викладеного, керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/11423/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з 10 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова