19 січня 2026 року м. Дніпросправа № 932/19865/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07 січня 2026 року в адміністративній справі №932/19865/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе» про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе» про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення було повернуто позивачеві.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.
Так, п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», становить 3028.00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 р. у справі №543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням того, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 605.60 грн. (3028*0.2), з огляду заявлені позовні вимоги позивача, то розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 726.72 грн. (605.60*150%*0.8).
Стосовно поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на положення ст. 288 КУпАП та постанову Верховного Суду від 13.12.2016 №21-1410а16, вважаю за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку. Вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей Закон не передбачає.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до оскарженої ухвали, предметом спору у даній справі є постанова про адміністративне правопорушення від 26.11.2025 серії ІД 01577841.
Отже, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17 є застосовними при вирішенні спірних правовідносин, оскільки правовідносини у цих справах є подібними.
Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що таке звільнення здійснюється за умови наявності поважних підстав.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для звільнення від сплати судового збору позивач суду не навів та відповідних доказів не надав.
Виходячи з наведеного, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Отже, апелянт під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен був сплатити судовий збір у розмірі 726.72 грн.
Пунктом 4 частини 2 статті 296 КАС України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, виходячи з суб'єктного складу учасників справи, позивачем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе». В той же час, у поданій позивачем апеляційній скарзі не зазначено Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе».
Також, всупереч п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, апелянтом не було подано до суду доказів надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе» копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати державного мита - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07 січня 2026 року в адміністративній справі №932/19865/25 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством;
- належним чином оформленої апеляційної скарги із зазначенням повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
- доказів надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе» копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою __________, Третій апеляційний адміністративний суд.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Іванов