10 лютого 2026 р. Справа № 440/15822/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/15822/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21.11.2025 адвокат Гонтар Валерій Миколайович через систему "Електронний суд" подав до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений в інтересах позивача ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- № 00040632406, яким нараховано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб на суму 680,00 грн.;
- № 00040642406, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 963687 грн. 62 коп. (801751 грн. 98 коп. основне зобов'язання, 161935 грн. 64 коп. штрафні (фінансові) санкції);
- № 00040652406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 80307 грн.31 коп. (66812 грн. 67 коп. основне зобов'язання, 13494 грн. 64 коп. штрафні (фінансові) санкції);
- № 00040622406, яким нараховано штраф у сумі 8000,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позивачеві
Позивач не погодилася з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов до висновку, що до позовної заяви не додано документу в розумінні статі 59 КАС України, який би підтверджував повноваження адвоката щодо надання правової допомоги саме у Полтавському окружному адміністративному суді.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 57 КАС України).
Положеннями ч. 8 ст. 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 вказаного Закону).
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - «Положення»), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги (далі також - ордер) - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
У пунктах 3-5 Положення в Україні вказана єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме:
-серію, порядковий номер ордера;
-прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
-посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
-назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
-прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 1 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
-ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
-адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
-обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;
-дату видачі ордера;
-підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);
-підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
-підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;
-Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
-реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «у судах» чи інші подібні конструкції.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 зазначено, що:
- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;
- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.
Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі № 640/30856/21, від 17.08.2023 у справі № 600/4282/22-а, від 15.05.2024 у справі № 520/14924/23, від 04.12.2024 у справі № 363/1983/24, від 09.01.2025 у справі № 742/6063/23 та інших.
З матеріалів справи судом встановлено, що ордер, доданий до позовної заяви на підтвердження повноважень адвоката Гонтара Валерія Миколайовича діяти від імені ОСОБА_1 містить вказівку, що він виданий на представництво інтересів в «у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, у всіх судах України незалежно від інстанції та спеціалізації».
Отже, з урахуванням викладеного, у суду першої інстанції не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права його підписувати.
За таких обставин та їх правового регулювання, висновок суду першої інстанції про відсутність у адвоката Гонтара Валерія Миколайовича повноважень на подання і підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 є надмірно формалізованим.
Що стосується посилання суду першої інстанції на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року по справі №9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів враховує приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом апеляційної інстанції правові позиції Верховного Суду.
Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, поданої адвокатом Гонтар В.М. від імені та в інтересах ОСОБА_1 у цій справі є помилковим, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 по справі № 440/15822/25 - скасувати.
Справу № 440/15822/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич