10 лютого 2026 року м.Чернігів Справа № 620/13507/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та просить наступне.
1. Визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.11.2025 року за №974050124826 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 20.11.2025 відповідно до Закону України «Про державну службу».
2. Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з часу звернення із заявою з 20 листопада 2025 року, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціального захисту населення Новгород - Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області за № 06-34/2597 та №06-34/2598 від 20 листопада 2025 року.
Ухвалою судді від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
20 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з письмовою заявою для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України 889.
Згідно Рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №974050124826 від 27.11.2025 року - відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII.
Таким чином, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом №3723, не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються. З 01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» та постанова КМУ від 06.04.2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (далі - Постанова №292), якими не передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців. Також Закон № 889-VIII не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій (за новими довідками), а тільки поновлення в розмірі раніше призначеної пенсії.
За результатами розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів встановлено що ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до. Закону України «Про державну службу» до 30.04.2020 року. З 01.05.2020 року була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок раніше призначених пенсій по новій довідці про заробітну плату не передбачений Законом №889. Тому, вирішено відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ №889 згідно заяви від 20.11.2025 №1518.
Не погодившись з цим, позивачка звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
З поданих суду доказів убачається, що ОСОБА_1 , з 01.11.2013 по 30.04.2020 року отримувала пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 01.05.2020 року була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
20.11.2025 року позивачко подано до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про перехід на інший вид пенсії. До заяви були додані довідки Управління соціального захисту населення Новгород - Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області за № 06-34/2597 та №06-34/2598 від 20 листопада 2025 року.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №974050124826 від 27.11.2025 року - вирішено. відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ №889 згідно заяви від 20.11.2025 №1518.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-УІІІ (далі за текстом Закон №889) передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 10 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 визначено, що Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 ' із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій . посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до . категорій посад державних службовців.
З огляду на ч.І ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-XII (далі за текстом Закон №3723), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягають віку 62 роки, та жінки, які досягаюьт пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 10 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-1V (далі за текстом Закон №1058) встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням, чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22.
Відповідно до ч. І, ст. 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. З ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Згідно з п.13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
ОСОБА_1 пенсія за віком за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XІІ призначена з 01 листопада 2013 року.
Тобто позивача реалізувала своє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у 2013 році.
У подальшому, з 01.05.2020 року призначено пенсію за віком на підставі Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, звертаючись до органів Пенсійного фонду України позивача просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», право на яку нею було і реалізовано ще раніше.
Разом з цим, пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Натомість рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецький області позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії. Рішення мотивоване тим, що з 01.05.2016 р. набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень, якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, окрім статті 37, що застосовується до призначення пенсій державним службовцям Законом №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Відтак суд дійшов переконання, що, за умови встановлення наявності в особи права на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», у органу Пенсійного фонду України були відсутні правові підстави для відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу».
На підставі викладеного, судом установлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.11.2025 за №974050124826, у частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі заяви від 20.11.2025 відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49008) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.11.2025 року за №974050124826 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 20.11.2025 відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII з часу звернення із заявою з 20 листопада 2025 року, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціального захисту населення Новгород - Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області за № 06-34/2597 та №06-34/2598 від 20 листопада 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2026 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ