10 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2091/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Адвокат Ніколенко М.Є. звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01.04.2025р. №057250006250, яким відмовлено ОСОБА_1 , у зарахуванні періодів навчання з 01.09.1990р. до 21.05.1994р. (3 роки 8 місяців 21 день), з 01.09.1994р. по 25.06.1997р. (2 роки 9 місяців 25 днів) та періодів роботи з 07.06.1994р. по 31.08.1994р. (2 місяці 25 днів), з 27.08.1997р. по 31.12.1998р. (1 рік 4 дні 5 місяців) до пільгового стажу роботи за Списком №1 та у призначенні пенсії за Списком №1, відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за Списком №1, відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періодів навчання з 01.09.1990р. по 21.05.1994р. (3 роки 8 місяців 21 день), з 01.09.1994р. по 25.06.1997р. (2 роки 9 місяців 25 днів) та періодів роботи з 07.06.1994р. по 31.08.1994р. (2 місяці 25 днів), з 27.08.1997р. по 31.12.1998р. (1 рік 4 дні 5 місяців);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії за Списком №1, відповідно до підпункту 1 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 24 березня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за Списком № 1, відповідно до підпункту 1 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 24 березня 2025 року.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного пільгового стажу. З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки, на його думку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не було надано повної оцінки записам у його трудовій книжці та доданим документам щодо періодів його навчання та роботи. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки, воно порушує його права на належне пенсійне забезпечення.
2.2. ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА 1.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав що при опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах встановлено, що в матеріалах ЕПС відсутні документи для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1. Страховий стаж позивача розраховано з урахуванням кратності, який склав 33 роки 6 місяців 9 днів та пільговий стаж по Списку №1 становить 8 років, 3 місяці, підземні роботи, професії за пост.№202 - 1 рік, 3 місяці, 7 днів. У зв'язку з відсутністю необхідної інформації про періоди роботи, які дають право виходу на пенсію за Списком №1, позивачу відмовлено у призначенні пенсії. З урахуванням викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову.
2.3. ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА 2.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що відповідно до п.3 Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Оскільки, Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області дійшло висновку, що в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні документи на підтвердження правомірності врахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, просив суд відмовити у задоволенні позову.
2.4. ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ ПОЗИВАЧА.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, якій підтримав доводи викладені у позовній заяві.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
24.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
За принципом екстериторіальності матеріали заяви позивача направлено для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.03.2025 про призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 01.04.2025 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с.38).
Згідно з вказаним рішенням страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить - 33 роки 6 місяців 9 днів та пільговий стаж по Списку №1 становить - 8 років 3 місяці, підземні роботи, професії за пост.№202 (25) - 1 рік, 3 місяці, 7 днів. Повідомлено, що згідно реєстру застрахованих осіб до пільгового стажу враховано періоди роботи з 01.01.1999. У зв'язку з відсутністю необхідної інформації про періоди роботи, які дають право виходу на пенсію по вислузі років прийнято рішення відмовити в призначенні пенсії.
Вважаючи протиправною відмову органу пенсійного фонду у зарахуванні періодів навчання з 01.09.1990 по 21.05.1994, з 01.09.1994 по 25.06.1997 та періодів роботи з 07.06.1994 по 31.08.1994, з 27.08.1997 по 31.12.1998 до пільгового стажу роботи за Списком №1 та у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Згідно п.1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Щодо зарахування періодів навчання позивача з 01.09.1990 по 21.05.1994 та з 01.09.1994 по 25.06.1997, суд зазначає таке.
Як вбачається із записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач у період з 01.09.1990 по 21.05.1994 навчався в Селидівському гірничому технікумі та здобув спеціальність "гірничопрохідницькі роботи", що також підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 (а.с.23-29).
Після навчання з 07.06.1994 ОСОБА_1 почав працювати за отриманою спеціальністю підземним гірничим майстром Горняцького ШСУ треста "Селидвуглестрой" (запис в трудовій книжці №6).
Також, з 01.09.1994 по 25.06.1997 позивач навчався у Донецькому політтехнологічному інституті та здобув спеціальність "Підземна розробка родових корисних копалин", що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_3 (а.с.32).
Після навчання, з 27.08.1997 позивач почав працювати за отриманою спеціальністю підземним гірничим майстром на шахті "Гірник" Селидовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (запис трудової книжки №15).
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.
Таким чином, перелік професійно-технічних навчальних закладів не є вичерпним.
Відповідно до абз.1 ст.3 вказаного Закону професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах
Абзацом третім вказаної статті визначено, що Первинна професійна підготовка - це здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.
За ч.ч.1, 6 ст. 41 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII (в редакції станом на час навчання позивача у спірний період) професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.
Випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.
Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.
Дослідженими судом матеріалами справи, а саме: записами у трудовій книжці та копіями дипломів підтверджується факт проходження позивачем навчання у період з 01.09.1990 по 21.05.1994, з 01.09.1994 по 25.06.1997 у відповідних професійно-технічних навчальних закладах та працевлаштування за набутою професією протягом трьох місяців, що у відповідності до вимог частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» є підставою для зарахування всього періоду навчання до пільгового стажу.
З урахуванням викладеного суд висновує, що відповідачем 2 протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1990 по 21.05.1994 в Селидівському гірничому технікумі та з 01.09.1994 по 25.06.1997 у Донецькому політтехнологічному інституті.
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 07.06.1994 по 31.08.1994 та з 27.08.1997 по 31.12.1998.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Так, згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у період з 07.06.1994 по 31.08.1994 працював підземним гірничим майстром Горняцького ШСУ треста "Селидвуглестрой" та з 27.08.1997 по 31.12.1998 гірничим майстром з повним робочим днем під землею на ділянці шахти "Горняк" Селідовського виробничого об'єднання по видобутку вугілля.
Довідкою ДП Селидіввугілля" ВП "Шахта "Курахівська" від 10.10.2023 зазначено, що ОСОБА_2 у період з 27.08.1997 по 30.06.2000 працював за професією "майстер гірничий підземний", що згідно Списку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, відноситься до робіт, що дають право на пенсію незалежно від віку за умови безпосередньої зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що записами у трудовій книжці позивача та уточнюючими довідками підтверджується його зайнятість за відповідною професією протягом повного робочого дня в шахті, а отже пільговий характер роботи позивача у спірні періоди підтверджується належними та допустимими доказами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин посилання відповідача на відсутність належного підтвердження пільгового стажу суд вважає безпідставними, оскільки записи трудової книжки достовірно підтверджують пільговий характер роботи позивача з повною зайнятістю під землею.
Частиною 1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже при виникненні у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перевірки достовірності відомостей, зазначених у наданих позивачем довідках.
При цьому, суд виходить з того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового (в тому числі) пільгового стажу. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо вирішення питань про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наявність сумнівів у відповідача може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.
Окрім цього, суд вважає за необхідне навести позицію Великої палати Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 року, яка сформулювала правовий висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими i важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту "6" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
Водночас на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана позиція узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2025 року у справі №300/6565/23.
З урахуванням вищезазначеного, а також записів у трудовій книжці в частині спірних періодів та відомостей уточнюючих довідок, суд доходить висновку, що позивачем підтверджено його зайнятість у період з 07.06.1994 по 31.08.1994 та з 27.08.1997 по 31.12.1998 на посадах, передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналіз пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, свідчить про те, що рішення про призначення пенсії приймає той орган, що визначений за принципом екстериторіальності. Тобто всі дії щодо призначення пенсії вчиняє саме даний територіальний підрозділ Пенсійного фонду України. Натомість на територіальний підрозділ Пенсійного фонду України за місцем реєстрації (проживання) особи, після прийняття рішення про призначення пенсії та отримання електронної пенсійна справи через засоби програмного забезпечення, покладається обов'язок лише здійснення виплати пенсії.
Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а органом, визначеним для розгляду цього питання за принципом екстериторіальності - є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, належним способом поновлення порушеного права позивача, окрім зарахування до пільгового стажу спірних періодів навчання з 01.09.1990 по 21.05.1994, з 01.09.1994 по 25.06.1997 та періодів роботи з 07.06.1994 по 31.08.1994, з 27.08.1997 по 31.12.1998 є зобов'язання ГУФПУ в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.
Водночас, позов в частині зобов'язання пенсійного органу призначити пенсію за Списком №1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з розрахунку здійсненого відповідачем 2, на час звернення за призначенням пенсії, страховий стаж позивача становить - 33 роки 6 місяців 9 днів та пільговий стаж по Списку №1 становить - 8 років, 3 місяці, підземні роботи, професії за пост.№202 (25) - 1 рік, 3 місяці, 7 днів. Додатково до зарахування до пільгового стажу підлягають спірні періоди.
Разом з тим, щодо наявності у позивача пільгового стажу необхідного для призначення пенсії - у суду відсутній розрахунок такого стажу, а повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належить до виключних повноважень органів Пенсійного фонду, відтак суд не може підміняти собою пенсійний орган і проводити відповідні обчислення пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Питання призначення пенсії без втручання у дискреційні повноваження та виключну компетенцію пенсійного органу, на переконання суду, можливе лише у випадку, якщо після обчислення стажу (в тому числі після зарахування спірних періодів) орган пенсійного фонду не здійснить призначення пенсії при наявності необхідного для цього стажу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
З матеріалів справи встановлено, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв'язку з чим суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки підтвердження понесення інших судових витрат позивачем матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01.04.2025 №057250006250, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за Списком №1, відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди навчання з 01.09.1990 по 21.05.1994, з 01.09.1994 по 25.06.1997 та періоди роботи з 07.06.1994 по 31.08.1994, з 27.08.1997 по 31.12.1998.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 24 березня 2025 року, з урахуванням рішення суду.
5. У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, 3, м.Слов'янськ, 84122 ЄДРПОУ 13486010);
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м.Чернівці, 58002, ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір