10 лютого 2026 року справа № 580/3643/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у межах розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2025 про перегляд судового рішення від 10 липня 2023 року за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 580/3643/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
встановив:
09.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із новою заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. прийняла до розгляду та відкрила провадження за вказаною заявою та призначила судове засідання для розгляду заяви.
05.02.2026 до суду надійшла заява про відвід судді, у якій позивачка вказала, що суддя Орленко В.І. проігнорувала процесуальні строки щодо розгляду заяви від 29.01.2026. Крім того вказала на порушення під час передачі відводу судді В.Гайдаш та зазначила, що суддя Орленко В.І. наполягає на її участі у справі, що вважає доказом її зацікавленості у розгляді цієї справи.
Ухвалою від 06 лютого 2026 суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І. визнала необґрунтованою заяву позивачки у адміністративній справі № 580/3643/22 та передала заяву для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі розпорядження керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду № 58 від 06 лютого 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вищевказану заяву про відвід передано для вирішення судді Трофімовій Л.В.
Ухвалою від 06 лютого 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду Трофімова Л.В. задовольнила заяву про самовідвід.
На підставі розпорядження керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду № 59 від 09 лютого 2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вищевказану заяву про відвід передано для вирішення судді Гаврилюку В.О.
За приписами ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Під час вирішення заяви про відвід, суд зазначає таке.
Суд з'ясував, що заяву про відвід позивачка подала на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді). При цьому зміст заяви свідчить, що частина доводів зводяться до незгоди позивачки із терміном вирішення суддею заяви про відвід.
Під час надання оцінки вказаним доводам позивачки суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
З урахуванням зазначеного, покликання позивачки про порушення суддею Орленко В.І. строку розгляду заяви від 29.01.2026 не може слугувати самостійною підставою для відводу.
Щодо покликань позивачки на зацікавленість судді Орленко В.І. у розгляді справи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа “Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Щодо об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, з аналізу наведених положень суд зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму вибору судді, який здійснює розгляд справи.
На переконання суду під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у адміністративній справі № 580/3643/22 має місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки позивачка не надала доказів протилежного.
Суд зазначає, що заява позивачки (вх. від 29.01.2026 № 4635/26 Черкаського окружного адміністративного суду) передана судді Гайдаш В.А. на підставі розпорядження керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду № 55 від 03 лютого 2026 року, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу зазначеної заяви. У свою чергу, покликання позивачки на зацікавленість судді Орленко В.І. у результаті розгляду заяви суд вважає припущеннями заявниці, що не підтверджені жодними доказами.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Отже, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Тому з огляду на повноваження суду, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України під час розгляду цієї справи, стверджуванні позивачем доводи не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді, а жодного належного та допустимого доказу протилежного позивачка не надала.
За вказаних обставин суд вважає, що заява позивача про відвід судді Орленко В.І. є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. від 05.02.2026 № 6064/26 Черкаського окружного адміністративного суду) про відвід судді Орленко В.І. у межах розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2025 про перегляд судового рішення від 10 липня 2023 року за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 580/3643/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК