Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 лютого 2026 року Справа № 520/1499/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В інтересах ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся адвокат Острицький Андрій Олегович, та просив:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року №38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року №38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (390% від посадового окладу) та із зазначенням відомостей про доплату за науковий ступінь (15% від посадового окладу) та доплату за вчене зв15% від посадового окладу) та доплату за вчене звання (25% від посадового окладу) відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту" для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру його пенсії.
Ухвалою суду від 02.02.2026р. позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що адвокатом Острицьким А.О. на аркуші 4 позовної заяви було зазначено про те, що "внаслідок зазначеної протиправної бездіяльності відповідача порушується права малолітньої особи, в інтересах якої діє позивач як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS № 9) згідно якої кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Вважаю що в наслідок протиправної бездіяльності відповідача, малолітня особа в інтересах якої дії позивач щомісяця лишається частини її власності у вигляді частини основного розміру пенсії."
Разом з тим, адвокатом Острицьким А.О. в позовній заяві не було зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів або електронних доказів, копії яких додано до заяви, які свідчать про зазначені вище обставини, а саме: стосовно інтересів малолітньої особи, в інтересах якої діє позивач, як людини. Зокрема, відсутніми є докази наявності у позивача ОСОБА_1 малолітньої дитини (як людини).
Таким чином, судом було зобов'язано позивача надати до суду заяву на виконання вимог п.8 ч. 5 ст. 160 КАС України стосовно доказів, які свідчать про порушення прав малолітньої дитини як людини, з урахуванням висновків цієї ухвали, встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали.
В зв'язку із зазначеною ухвалою адвокатом Острицьким А.О. за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" до суду надано дві заяви від 06.02.2026р. ідентичного змісту, зареєстровані судом за номерами вхідними: 01-26/12913/26, 01-26/12914/26, в яких адвокатом в вказано (мовою оригіналу):
"Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В. ухвалою від 02 лютогшо 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишив без руху, оскільки на думку судді позовна заява має недоліки, а саме до суду не надано заяву на виконання вимог п.8 ч. 5 ст. 160 КАС України стосовно доказів, які свідчать про порушення прав малолітньої ДИТИНИ як людини, з урахуванням висновків цієї ухвали.
Звертаю увагу судді Григорова Д.В. , що позивач проходив службу на посаді начальника наукового центру та був звільнений зі служби у запас та виключений зі списку особового складу університету.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» як колишньому військовослужбовцю з 19.12.2018 року в розмірі 70% грошового забезпечення.
Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУПФУ в Харківській області.
Тобто ОСОБА_1 не є малолітньою ДИТИНОЮ, позивачем поданий позов на захист власних прав та інтересів, позовна заява не містить жодних згадувань про ДИТИНУ як такову.
Тобто висносок судді не грунтується на матеріалах справи, а є вигаданим суддею з невідомих причин."
Згідно прохальної частини заяви адвокат просив (мовою оригіналу): "Припинити вигадувати недолікі позову, позивач звернувся за судовим захистом своїх прав, а не за черговим їх порушення але вже з боку судді;..."
Дослідивши подану заяву, суд зауважує, що відповідно до частини 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд зауважує, що вжиття в наведеній нормі при переліченні випадків зловживання процесуальними правами слів "може" та "зокрема" вказує на те, що наведений перелік не є вичерпним, та зловживання процесуальними правами встановлюється судом з врахуванням обставин справи.
Адвокат Острицький А.О., як фахівець в галузі права, особа, яка має вищу юридичну освіту та пройшла відповідну фахову підготовку, повинен розуміти як правила українського ділового мовлення, високі стандарти адвокатської етики, вимоги КАС України щодо прав і обов'язків учасників судового процесу, а також вимоги, які ставляться КАС України до заяв і клопотань, які подаються до суду.
Крім того, він повинен розуміти і цілі адміністративного судочинства, які визначені в статті 2 КАС України, та полягають, зокрема, в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, наведені вище приписи ст. 44 КАС України зобов'язують учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Суд зауважує, що надаючи заяву подібного змісту, в якій вживає в адресу суду подібні висловлювання, як : "Припинити вигадувати недолікі позову, позивач звернувся за судовим захистом своїх прав, а не за черговим їх порушення але вже з боку судді; не передбачено процесуальним законодавством, адвокат Острицький А.О. очевидно не має на меті усунення недоліків позовної заяви з метою подальшого розгляду справи, що забезпечило б захист прав та законних інтересів особи, яка надала адвокату повноваження на здійснення такого захисту. Натомість шляхом висловлювання власних негативних емоцій та думок в адресу судді адвокат виявляє неповагу до суду.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.06.2024р. у справі № 750/3192/24 визнала проявом неповаги до суду висловлювання позивача власних негативних емоцій такого змісту: "«…ганебні протиправні рішення і дії суддів Студенця В. І., Погребняка В. Я., Багай Н. О. рішення і ухвали яких узгоджуються з діями злочинного змісту адвоката ОСОБА_2 , його дружини ОСОБА_3 , його дочки ОСОБА_4 , що виключили повністю можливість виконання вже названого судового наказу від 21.05.2021 року»; «…узаконення касаційним судом реального викрадення першого поверху по вул. Горького з моїм робочим місцем, особистим обладнанням до нього та 23 інших адвокатів з вольовою передачею їх в користування інших осіб. І все це суддя Студенець В. І., у змові з крадієм та ОСОБА_5 »; « 07.05.2024 року відмовляючи мені у відкритті касаційного провадження Кролевець від імені Касаційного суду як і апеляційний суд брехливо, бездоказово, протиправно стверджує неіснуюче».
Суд вважає, що за емоційним навантаженням та змістом висловлені адвокатом Острицьким А.О. в цій справі в поданій ним заяві власні негативні емоції та міркування, що наведено вище, є тотожніми до наведених Великою Палатою Верховного Суду у згаданій ухвалі.
Додатково суд звертає увагу, що подібні дії мали місце у справі № 520/3479/25, де адвокат Острицький А.О. вдався до вжиття аналогічних висловлювань. При цьому, ухвалою суду від 27.02.2025р. позовну заяву у справі № 520/3479/25 було повернуто позивачу саме в зв'язку з процесуальною поведінкою адвоката Острицького А.О. Ухвала суду набрала законної сили.
Відповідно до ст. 145 КАС України, визначено види заходів процесуального примусу, якими є : 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Згідно приписів пункту 2 ч. 1 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Таким чином, ураховуючи обов'язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та реагувати на вчинені зловживання, суд застосовує до адвоката Острицького А.О. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 3328,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 2, 44, 45, 145, 149 КАС України, суд
Заяви від 06.02.2026р. визнати зловживанням процесуальними правами та повернути заявнику без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; код ЄДРПОУ 26255795) штраф у сумі 3328,0 грн. (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України.
Ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15-ти днів з дня її підписання.
Суддя Д.В. Григоров