Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 лютого 2026 р. № 520/28996/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_2 правил військового обліку.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку з підстав неявки по повістці, оскільки жодних дій, які б порушували вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 позивачем не вчинено.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивач є громадянином України, військовозобов'язаним - згідно копії військово-облікового документа з мобільного застосунку "Резерв+", наявної в матеріалах справи - перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 22.05.2012.
Згідно даних, що містяться у застосунку "Резерв+", позивач перебуває у розшуку з 11.03.2025 як особа, що не прибула за повісткою до ТЦК та СП.
22.07.2025 позивач через представника звернувся на адресу відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо дати та підстав внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , а також - щодо наявності рішень уповноваженого органу про вчинення адміністративного правопорушення позивачем, надання копій відповідних протоколів, також представник позивача просив надати інформацію щодо оголошення в розшук позивача органами Нацполіції.
Відповідач надав відповідь від 28.07.2025 №6923, в якій зазначив, що позивач перебуває в розшуку як за неявку по повістці №2551392, копію якої долучив до листа, згідно якої ОСОБА_1 мав з'явитися 01.03.2025 о 14.00 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних. Також відповідач у листі зазначив, що відносно позивача не складалося адміністративних матеріалів про порушення правил військового обліку.
Враховуючи викладене, представник позивача листом від 29.09.2025 повторно звернулась на адресу відповідача із адвокатським запитом, в якому просила виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Листом від 06.10.2025 №10431 відповідач повідомив представника позивача про те, що згідно частини 1 статті 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 цього Кодексу, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Представник позивача наголошує, що відповідачем не лише не розглянуто по суті заяву про невідкладне виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, але й фактично підмінено зміст звернення, кваліфікувавши його як «адвокатський запит щодо порушення військового обліку клієнтом». На думку представника позивача, внаслідок такої підміни понять було проігноровано законні вимоги заяви та створено хибне уявлення, що нібито єдиним способом скасування відомостей про «порушення правил військового обліку» є безумовне визнання вини та подання відповідної заяви особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Зазначені дії органу публічного управління слугували підставою для звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Верховна Рада України 11 квітня 2024 року прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (далі - Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом (до 16.07.2024) уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Судом установлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку з 22.05.2012, уточнив військово-облікові дані 15.07.2024, що підтверджується військово-обліковим документом "Резерв +".
Суд зазначає, що обов'язок військовозобов'язаних осіб з'являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, але не виключно: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані, зокрема, але не виключно: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов'язаних осіб засобами поштового зв'язку передбачені п. 34 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560 (далі - Порядок № 560), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до п.21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці встановлені ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Перелік випадків, коли військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового встановлено п. 41 Порядку № 560.
Так, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
- у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
- у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що 19.02.2025 о 20.29 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 військовозобов'язаному ОСОБА_1 сформовано повістку №2551392 про необхідність з'явитися 11.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних. Номер поштового відправлення засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" 0610232277370.
Натомість, матеріали справи не містять жодної інформації на підтвердження стану доставки вказаного документу засобами поштового зв'язку, відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд зазначає, що згідно приписів частини 2 статті 77 КАС України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, відповідачем в ході розв'язання даного публічно-правового спору не доведено факту належного оповіщення позивача про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою №2551392 для уточнення даних.
Судовим розглядом встановлено, що на звернення представника позивача щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та наявності відповідних протоколів про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідачем по справі надано на адресу позивача копію повістки №2551392, без зазначення інформації про стан вручення поштового відправлення, а також зазначено, що жодних матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 уповноваженим органом не складалось.
Натомість, представник позивача 29.09.2025, у зв'язку з вищезазначеною відповіддю, повторно звернулась на адресу відповідача із адвокатським запитом, в якому просила виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
У свою чергу, як зазначалось судом вище, листом від 06.10.2025 №10431 відповідач повідомив представника позивача про те, що згідно частини 1 статті 279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 цього Кодексу, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Представник позивача наголошує, що відповідачем не лише не розглянуто по суті заяву про невідкладне виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, але й фактично підмінено зміст звернення, кваліфікувавши його як «адвокатський запит щодо порушення військового обліку клієнтом». На думку представника позивача, внаслідок такої підміни понять було проігноровано законні вимоги заяви та створено хибне уявлення, що нібито єдиним способом скасування відомостей про «порушення правил військового обліку» є безумовне визнання вини та подання відповідної заяви особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Суд зазначає, що питання захисту порушених прав громадян, ініціації заходів щодо поліпшення діяльності, зокрема, суб'єктів владних повноважень, оскарження окремих рішень та актів, врегульовані Законом України від 02.10.1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача від 29.09.2025 року фактично відповідає ознакам звернення громадянина та підлягає розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Натомість, відповідачем допущено формальність в частині дотримання вимог законодавства про звернення громадян та не надано конкретної відповіді по суті порушених у заяві питань, чим порушено його права.
При цьому, як уже було встановлено судом, відповідачем в ході судового розгляду не надано підтверджуючих документів про належне інформування позивача засобами поштового зв'язку про необхідність з'явитися до відповідного ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних, відповідно до вимог п.п. 34, 41 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період,+ затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560.
Враховуючи встановлення судом порушення прав позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання вказаних дій відповідача протиправними, та з метою належного способу захисту права останнього зобов'язати відповідача розглянути заяву у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996р. №393/96-ВР "Про звернення громадян" представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 29.09.2025 року (вх. № 15064 від 02.10.2025) про невідкладне виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 правил військового обліку, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у неналежному розгляді заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 29.09.2025 року про невідкладне виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 29.09.2025 року (вх. № 15064 від 02.10.2025) про невідкладне виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 правил військового обліку у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996р. №393/96-ВР "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду у даній справі..
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат у розмірі 847 (вісімсот сорок сім гривень) 84 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов