09 лютого 2026 року м. Київ справа №320/16553/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ»
до Головного управління ДПС у м. Києві; Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчини дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за № 10272636/43179018 від 28.12.2023 р. щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.12.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за № 10711297/43179018 від 13.03.2024 р. щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) у реєстрації податкової накладної № 1 від 29.12.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) від 30.12.2022 року № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію 30.12.2022 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) від 29.12.2023 року № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію 29.12.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що і хоча ним дотримані приписи п.187.1 ст.187 ПК України, копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, надсилались до контролюючого органу (перелік доданих документів наведений у поясненнях, що надавалися контролюючому органу), надавалися пояснення стосовно того, що і податкова накладна № 1 від 31.12.2022 р. і податкова накладна № 1 від 29.12.2023 р. складені на підтвердження отримання послуг від компанії-нерезидента - Emergy Holding АВ, Швеція, за Договором про підтримку розвитку від 01.12.2021 р., контролюючим органом, незважаючи на це, до податкових накладних № 1 від 30.12.2022 р. та № 1 від 29.12.2023 р. була застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
19 квітня 2024 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновків про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 22 квітня 2024 року по справі № 320/16553/24 суд також витребовував від Головного управління ДПС у м. Києві: письмові пояснення з наданням доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної; належним чином засвідчену копію витягу з протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, на якому прийнято оскаржувані рішення.
05.05.2024 року до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України надійшли відзиви на позовну заяву.
ГУ ДПС у м. Києві з позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції, Комісією було встановлено, що наданими документами неможливо підтвердити реальність здійсненої операції.
ДПС України з позовом не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів, а визначення права позивача на складення податкової накладної, є неправомірною вимогою, яка не може бути задоволеною.
Стосовно клопотання ГУ ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Також, частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пункт 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства, суд зазначає, що наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, зважаючи на норми продовження строку дії воєнного стану в Україні, та з метою збереження життя та здоров'я людей, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд адміністративної справи в загальному позовному провадженні, а отже відмовляє в його задоволенні.
20.05.2025 року до Київського окружного адміністративного суду, сформована в системі «Електронний суд» 19.05.204 року, надійшла відповідь на відзиви. Позивач зазначає, що відповідач обмежився лише загальним посиланням на «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», тоді як позивачем були надані документи (їх копії) щодо розкриття, підтвердження змісту наданих послуг, обґрунтування їх вартості, економічної та ділової доцільності придбання зазначених послуг, використання отриманих послуг безпосередньо в господарській діяльності.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та відповідь на відзиви об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ТОВ «ЗОФІЯ III» є юридичною особою, яка здійснює свою фінансово-господарську діяльність на ринку України з 2019 року, як платник ПДВ зареєстроване 01.10.2019 р., основним видом діяльності Товариства визначене виробництво електроенергії.
При цьому Товариство також здійснює інші види діяльності такі як: будівництво інших споруд, н.в.і.у.; неспеціалізована оптова торгівля; передача електроенергії; розподілення електроенергії; та торгівля електроенергією.
У рамках вказаного напрямку діяльності Товариство розпочало та має намір закінчити розробку, володіти на праві власності, фінансувати, будувати, експлуатувати та забезпечувати функціонування проекту у сфері вітроенергетики «Зофія 3», щодо спорудження вітроелектростанції встановленої потужності 450 МВт на території Запорізької області України (далі «Проект»).
У межах реалізації проекту «Зофія» планується будівництво на узбережжі Азовського моря від 160+ вітроустановок встановленою потужністю від 450 МВт. Очікується, що щорічно вітроелектростанція буде виробляти близько 1,8 електроенергії. Після завершення будівництва проект буде найбільшою в Європі млн МВт-год береговою вітровою електростанцією. Загальна сума інвестиції планується в розмірі 1,2 мільярди євро. Даний проект знаходиться під патронатом Посольства Норвегії в Україні, a TOB «ЗОФІЯ ІІІ» є складовою частиною міжнародної групи компаній Emergy (Норвегія).
Для досягнення вказаної мети Товариством у 2019 - 2021 роках було укладено низку договорів на використання земельних ділянок: суборенди та сервітуту, у межах Кирилівської, Мелітопольської, Якимівської територіальних громад Запорізької області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ТОВ «Зофія ІІІ» від 17.11.2023 р. До позовної заяви додано кілька копій договорів суборенди земельних ділянок та договорів сервітуту. Усього таких договорів сервітуту укладено Позивачем з власниками земельних ділянок більше 300, про що є інформація у довідці від 17.11.2023 р. Інформація про земельні ділянки, що використовуються Товариством, була надана органам ДПС шляхом подання повідомлень за формою 20-ОПП.
Також, у зв'язку з розвитком Проекту для отримання послуг щодо втілення Проекту, Товариством було укладено Договір про підтримку розвитку від 01.12.2021 року між: (i) ЕМЕРДЖІ АС, компанією заснованою у Норвегії за реєстраційним номером 987646977 (далі «Постачальник 1»); (ii) ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ СУПЕР ХОЛДКО ЕЙБІ, компанією заснованою та зареєстрованою у Швеції за реєстраційним номером 559220-5867 (далі «Постачальник 2»); (iii) ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ФАЙНЕНС ЕЙБІ, компанією, заснованою та зареєстрованою у Швеції за реєстраційним номером 559315-7661 (далі «Постачальник 3»); та (iv) Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНБІТІ УКРАЇНА", компанією, заснованою та зареєстрованою в Україні за реєстраційним номером 42642280 (далі «Постачальник 4»), (далі разом «Постачальники»).
Відповідно до п. 4.1. Договору від 01.12.2021, Товариство зобов'язане платити Постачальникам за послуги, надані за Договором від 01.12.2021 та відшкодувати (сплатити) Постачальникам суми витрат на радників та / або субпідрядників за розвиток Проекту, у тому числі суми витрат на радників та / або субпідрядників, залучених до дати набрання чинності Договору на підставі специфікацій, що складаються та підписуються уповноваженими представниками Товариства, з однієї сторони, та відповідного Постачальника, з другої сторони. Додатком № 1 від 01.12.2021 до Договору від 01.12.2021 затверджено детальний перелік послуг, які надаються Постачальниками в рамках Договору від 01.12.2021. Відповідно до Додатку послуги від нерезидентів-Постачальників називаються офшорними послугами та серед інших включають допоміжні офшорні послуги, такі як: отримання технічного консультування та консультування з питань проектування щодо Проекту та впроваджування на практиці результатів такого консультування для цілей, у тому числі, але не виключно, підготовки до незалежного розпочинання будь-яких будівельних та будь-яких інших робіт та процесів, пов'язаних з будівельними роботами та проектами Товариством; розробка фінансової моделі проекту, контроль за ходом проекту для забезпечення виконання умов фінансування; перевірка та консультування компанії щодо планів робіт, плану забезпечення та контролю якості, та реєстрів ризиків підрядника за договором будівництва «Під ключ» щодо місця будівництва вітроелектростанції та/або виконання будь-яких робіт, пов'язаних з будівництвом вітроелектростанції, та/або виконання яких може бути необхідним для цілей розвитку проекту; надання послуг з управління та реалізації проекту; управління всіма дослідженнями, вимірюваннями та вивченням, які проводяться або повинні проводитися компанією або підрядником за договором будівництва «Під ключ». При цьому відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 року до Договору від 01.12.2021 всі права та обов'язки Постачальника 1 та Постачальника 2 за Договором, які виниклии на дату набрання чинності Додаткової угоди № 1 та після, були відступлені Постачальнику 3. Як наслідок, єдиними Постачальником офшорних послуг за Договором залишився лише Постачальник 3 ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ФАЙНЕНС ЕЙБІ. Водночас відповідно до Додаткової угоди № 2 від 09.05.2022 року до Договору від 01.12.2021, преамбула Договору від 01.12.2021 була змінена оскільки Постачальник 3 змінив свою назву з ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ФАЙНЕНС ЕЙБІ на ЕМЕРДЖІ ХОЛДІНГ ЕЙБІ (на анл. мові Emergy Holding AB) (далі «Постачальник 3 / Emergy Holding AB»).
Протягом 2019-2021 років Товариством було розроблено проектну документацію на приєднання до електричних мереж, отримано висновки та погодження Міністерства оброни України № 85/3/504 від 29.03.2021 р., Державної авіаційної служби № 05-01/21 від 27.01.2021 р., провайдера аеронавігаційного обслуговування № 04-12/20 від 03.12.2020 р., проведена Експертна оцінка щодо розгляду проектної документації за проектом «Нове будівництво вітрової електростанції (ВЕС) Зофія 3 на території Якимівського району Запорізької області» № 232/11/19.
Для фінансування вказаного проекту Товариством був укладений Договір позики № 1 від 22.01.2020 р. з компанією «ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ СУПЕР ХОЛДКО ЕЙБІ» (Швеція), відповідно до якого протягом липня 2020 - квітня 2021 року Товариство отримало позику від нерезидента у сумі 502 200.00 Євро.
Товариством укладені Договір з НЕК Укренерго № 01/0130-19 від 20.12.2019 р. про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, Договір з ДП «Гарантований покупець» № 1798/01 від 28.12.2019 р. на продаж електроенергії, виробленої за «зеленим тарифом».
Для належного ведення бухгалтерського та податкового обліку Товариством укладений договір № ZPF/10-08-22/ЕО від 10.08.2022 р. на надання послуг з ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг».
3 28.11.2019 року Товариство орендувало віртуальний офіс за договором оренди від 28.11.2019 р., починаючи з 01.02.2023 р. Товариство уклало договір суборенди офісу № 3/23 з АО «Інтегрітес».
З урахуванням економічної та політичної ситуації в країні, діючим воєнним станом, тимчасовою окупацією територій, де мала би здійснюватися господарська діяльність Товариства та суті поточних господарських операцій, які полягають в отриманні Товариством консультаційно-інформаційних послуг, на підприємстві рахується один співробітник. На початку 2022 року група Еmergy повідомила про тимчасове призупинення процесів будівництва через, зокрема, необхідності проведення змін у графіку будівництва, перегляду умов проекту для підвищення ефективності та залучення масштабних прямих іноземних інвестицій на український ринок відновлюваної енергетики.
Таким чином, відповідно до умов Договору від 01.12.2021 р., Специфікації від 30.12.2022 р. до Договору та Деталізації від 30.12.2022 р. до вказаної Специфікації, складених між Товариством та Постачальником 3 (Emergy Holding AB), Постачальник 3 (Emergy Holding AB) надавав Товариству послуги щодо підтримки Проекту у Сфері Вітроенергетики "Зофія 3" щодо спорудження вітроелектростанції встановленої потужності [450 МВт] на території Запорізької області України, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг: 70.22.30-00.00 (далі «Послуги»), а саме: Юридичні питання з договірних відносин із НЕК УКРЕНЕРГО та ДТЕК щодо підключення до мережі вітрової електростанції в Запорізькій області (проект «Зофія 3»); Юридичні питання та консультації щодо охорони навколишнього середовища, впровадженню політик з корпоративної соціальної відповідальності щодо вітрової електростанції в Запорізькій області (проект «Зофія 3»); Юридичні питання щодо договірних відносин із контрагентами, які пов'язані із реалізацією проекту розвитку, фінансування та будівництва вітрової електростанції в Запорізькій області (проект «Зофія 3»); Юридичні послуги з податкового та трудового законодавства, юридичне консультування з питань законодавства, що стосуються планованого фінансування, підготовка та надання необхідних банку документів ТОВ «Зофія ІІІ»; Юридичні послуги з питань землеустрою, майнових питань, управління земельними ділянками та іншими питаннями, пов'язаними із землею проекту «Зофія 3»; Юридичні послуги з корпоративного та господарського права з питань дозвільної документації щодо вітрової електростанції в Запорізькій області (проект «Зофія 3»).
30.12.2022 року між Товариством та Постачальником 3 (Emergy Holding AB) було складено Акт приймання - передачі послуг до Договору від 01.12.2021 на загальну суму 79 319,26 Євро, підписанням якого Постачальник 3 (Emergy Holding AB) передав Послуги, а Товариство прийняло такі Послуги в повному обсязі. Вказаний Акт приймання-передачі став першою подією для складення податкової накладної № 1 від 30.12.2022 р. та подання її для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до встановленого Національним банком України на 30.12.2022 року курсу гривні до Євро (EUR) - 38,951 грн., вартість послуг склала 3 089 564.50 грн., крім того нараховано ПДВ 617 912,90 грн. На підставі оприбуткування цих послуг від нерезидента Позивачем було складено податкову накладну № 1 від 30.12.2022 р. на суму 3 089 564.50 грн., крім того ПДВ 617 912,90 грн., з кодом послуги ДКПП 70.22.30-00.00, яку подано на реєстрацію в ЄРПН 30.12.2022 р. Реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена контролюючим органом 12.01.2023 р.
Надалі, протягом 2023 року робоча група компанії-нерезидента Emergy Holding AB продовжила аналізувати законодавчі зміни, критичні військові рішення, які публікувалися державними органами України, та інформувати інвесторів щодо ситуації, яка складалась на певний момент часу. Відповідно до умов Договору від 01.12.2021 і Специфікації до вказаного Договору від 29.12.2023 року складеної між Товариством та Постачальником 3 (Emergy Holding АВ), Постачальник 3 надавав Товариству послуги щодо підтримки Проекту, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг: 70.22.30-00.00, a саме: Юридичні питання з договірних відносин із НЕК УКРЕНЕРГО та ДТЕК щодо підключення до мережі вітрової електростанції в Запорізькій області (проект «Зофія 3»); Юридичні послуги з податкового та трудового законодавства.
На підтвердження отримання вказаних послуг від Еmergy Holding АВ у 2023 році між Товариством та Постачальником 3 було складено Акт від 29.12.2023 року приймання передачі послуг до Договору від 01.12.2021, підписанням якого Постачальник 3 передав Послуги, а Товариство прийняло такі Послуги в повному обсязі. Відповідно до Акту від 29.12.2023 р., Постачальник 3 надав Товариству Послуги на загальну вартість 12 105,21 Євро. Вказаний Акт приймання-передачі став першою подією для складення податкової накладної № 1 від 29.12.2023 р. та подання її для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до встановленого Національним банком України на 29.12.2023 року курсу гривні до Євро (EUR) - 42,2079 грн., вартість послуг склала 510 935,49 грн., крім того нараховано ПДВ 102 187,10 грн. На підставі оприбуткування цих послуг від нерезидента Позивачем було складено податкову накладну № 1 від 29.12.2023 р. на суму 510 935,49 грн., крім того ПДВ 102 187,10 грн., з кодом послуги ДКПП 70.22.30- 00.00, яку подано на реєстрацію в ЄРРЗ 29.12.2023 р. Реєстрація вказаної податкової накладної також була зупинена контролюючим органом 16.01.2024 р.
Контролюючим органом реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з причин: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Попри те, що у Квитанціях про зупинення реєстрації ПН не було зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, Товариство надало копії первинних документів як додатки до пояснень, що підтверджують отримані послуги та прямий зв'язок цих послуг з господарською діяльністю Товариства.
Зокрема, позивач надавав: Копія договору про підтримку від 01.12.2021; Копія Додатку № 1 від 01.12.2021 до Договору від 01.12.2021; Копія додаткової угоди № 1 від 28.01.2022 до Договору від 01.12.2021; Копія додаткової угоди № 2 від 09.05.2022 до Договору від 01.12.2021; Копія додаткової угоди № 3 від 19.09.2022 до Договору від 01.12.2021; Копія Специфікації від 30.12.2022 року до Договору про підтримку розвитку від 01.12.2021; Копія Деталізації до Специфікації від 30.12.2022; Копія Акту приймання-передачі послуг від 30.12.2022 до Договору про підтримку розвитку від 01.12.2021 р.; Копія Специфікації від 29.12.2023 року до Договору про підтримку розвитку від 01.12.2021; Копія Акту приймання-передачі послуг від 29.12.2023 до Договору про підтримку розвитку від 01.12.2021 р.; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2023; Копія Договору суборенди земельних ділянок від 29.10.2019.; Копія Додатку № 1 до договору суборенди земельних ділянок; Копія Додатку № 2 до договору суборенди земельних ділянок; Копія Договору сервітуту від 11.12.2020; Копія Договору сервітуту від 16.12.2020; Копії договорів сервітуту земель комунальної власності від 08.04.2021; Копія Договору оренди віртуального офісу від 28.11.2019; Копії актів наданих послуг (оренди віртуального офісу); Копії платіжних доручень (оплата оренди віртуального офісу); Копія договору суборенди офісу № 3/23 від 01.02.2023; Копії актів суборенди офісу (до договору № 3/23); Копії платіжних інструкцій (оплата суборенди); Копія Договору надання послуг з ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг» № ZPF 10-08-22 ЕО від 10.08.2022; Копія Актів наданих послуг ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг»; Копії Платіжних інструкцій (оплата за послуги ТОВ «Емерджекс Аутсорсінг»); Копія Договору позики від 22.01.2020 з додатком; Копії платіжних доручень щодо зарахування позики від нерезидента; Копія Договору з ДП «Гарантований покупець» № 1798/01 від 28.12.2019; Копії Додаткових угод до Договору з ДП «Гарантований покупець»; Копія Договору № 01-0130-19 від 20.12.2019; Копії додаткових угод до Договору № 01-0130-19 від 20.12.2019; Копія Експертної оцінки № 232/11/19 від 22.11.2019; Копія висновку Міністерства оброни № 85/3/504 від 29.03.2021; Копія висновку Державної авіаційної служби № 05-01/21 від 27.01.2021; Копія висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування № 04-12/20 від 03.12.2020; Копія Попереднього плану взаємодії № 6.20.803678.GLA.R.04; Презентація Проекту у Сфері Вітроенергетики "Зофія"; Оборотно-сальдова відомість по рах. 151 за 2022 р.; Оборотно-сальдова відомість по рах. 12 за 2022 р.; Оборотно-сальдова відомість по рах. 151 за 2023 р.; Оборотно-сальдова відомість по рах. 12 за 2023 р.; Копія штатного розпису від 03.01.2022, наказ.
Так, за результатами розгляду наданих пояснень та копій документів від ТОВ «ЗОФІЯ ІІІ» Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення №10272636/43179018, №10711297/43179018 про відмову в реєстрації податкової накладної за наступним номером: №1 від 30.12.2022, №1 від 29.12.2023, з підстав «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме Первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг».
Позивач категорично не погоджується з рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, тому звертається до суду з цим позовом з метою захисту своїх законних прав та інтересів.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520).
Пунктами 2-5, 11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов'язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів, в тому числі, як попередньої оплати (аванс) або після кожної поставки товару незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання всіх спірних податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які, на його думку, підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено спірні податкові накладні.
Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючий орган не зазначив, які саме документи необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Водночас здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не відповідають вимогам закону.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 04.12.2018 (справа № 821/1173/17), від 25.06.2019 (справа № 1940/1950/18), від 02.02.2021 (справа № 805/3956/18-а), від 16.09.2022 (справа № 380/7736/21), від 14.12.2022 (справа № 560/11825/21), від 04.01.2023 (справа № 240/12428/19).
Також, Верховний Суд у постановах від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Отож предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №640/467/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого обґрунтованість, в силу ст. 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, суд дійшов висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Щодо посилань ДПС України на дискреційність таких повноважень, суд такі посилання відповідача відхиляє та зазначає, що вказаний спосіб захисту порушеного прав позивача узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
У даному випадку, зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень
Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача, Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою фактичного подання.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) відповідно до платіжної інструкції від 09.04.2024 року.
Отже, у силу приписів статті 139 КАС України, сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за № 10272636/43179018 від 28.12.2023 р. щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.12.2022;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за № 10711297/43179018 від 13.03.2024 р. щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) у реєстрації податкової накладної № 1 від 29.12.2023;
4. Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) від 30.12.2022 року № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію 30.12.2022 року;
5. Зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» (ідентифікаційний код 43179018) від 29.12.2023 року № 1 датою її фактичного подання на реєстрацію 29.12.2023 року.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зофія ІІІ» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Зофія ІІІ» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.