06 лютого 2026 року № 320/4620/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві матеріали адміністративного позову ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАМІСНОЇ ПІДТРИМУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування постанов в частині, -
ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАМІСНОЇ ПІДТРИМУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування постанов в частині.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії:
- постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №781 "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" в частині змін пункту 6, яким доповнено Ліцензійні умови, зокрема, пункт 91 такого змісту: "НЕ допускається провадження медичної практики в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримувальної терапії з використанням наркотичних засобів, зокрема фізичними особами - підприємцями, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю "наркологія";
- постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2025 №996 "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики" в частині змін пункту 18, яким доповнено Порядок пункту 852 такого змісту: "Не допускається провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в багатоквартирних будинках з метою надання пацієнтам замісної підтримуючої терапії з використанням наркотичних засобів.
Ухвала датована 06.02.2026, оскільки справа була передана 05.02.2026.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Суд вважає, що в контексті статті 5 КАС України вказана вимога не є вимогою, що розглядається в порядку позовного провадження та таку слід було б розглядати як складову заяви про забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас вимоги до заяви про забезпечення позову встановлені статтею 152 КАС України.
Так, частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, нормами процесуального законодавства встановлено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі із зазначенням у ній відповідних реквізитів, предмету позову та обґрунтування вжиття відповідних заходів забезпечення позову, тобто така заява є окремою заявою з процесуальних питань, яка може бути подана в порядку КАС України.
При цьому положеннями статті 160 КАС України, якою встановлені правила оформлення позовної заяви, не передбачено зазначення у ній вимоги про забезпечення позову.
Водночас, в порушення вимог частини першої статті 152 КАС України заява товариства про забезпечення позову не подана окремо від позовної заяви в письмовій формі та не містить усіх визначених даною нормою КАС України реквізитів.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що оскільки позивачем не додержано вимог статті 152 КАС України при поданні заяви про забезпечення позову, тому остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ТОВ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЦЕНТР ЗАМІСНОЇ ПІДТРИМУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ" про вжиття заходів забезпечення позову, викладеної в прохальної частини позовної заяви - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Лиска І.Г.