09 лютого 2026 року Київ № 320/22926/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши заяву про повернення судового збору в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
відповідно до рішення суду від 18.04.2025, що набрало законної сили 07.01.2026, у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Від позивача до суду надійшла заява про повернення сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн, обґрунтовуючи тим, що на виконання вимог ухвали від 29.05.2024 позивачем було сплачено судовий збір відповідно до квитанції від 03.06.2024.
17.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу було вручено посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , яке датоване 18.09.2023. Таким чином, на момент звернення до суду позивач не мав документального підтвердження свого соціального статусу, наявність якого звільняє його від сплати судового збору. Стверджує, що 04.01.2025 позивач отримав Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250104-00000262 від 04.01.2025, який підтверджує його статус.
Із урахуванням викладеного, просив повернути на його банківську картку судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 03.06.2024.
Розглядаючи заяву, суд виходив із такого.
За приписами частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Установлено, що з позовом до суду позивач звернувся засобами поштового зв'язку 22.01.2024, який надійшов до суду та зареєстрований 24.05.2024.
Ухвалою суду від 29.05.2024, позовну заяву залишено без руху та запропоновано, зокрема серед іншого, подати до суду оригінал документа про сплату 1211,20 грн судового збору або доказів наявності за позивачем пільг, які звільняють від сплати збору відповідно до закону.
Позивач виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, у зв'язку із чим суд ухвалою від 19.07.2024 відкрив провадження у справі, а рішенням суду від 18.04.2025 - відмовив у задоволенні позову, констатуючи у мотивувальній частині рішення, що у зв'язку із відмовою у позові, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до поданої заяви про повернення судового збору, позивач не заперечує факт відсутності документально підтверджуючих доказів наявності у нього статусу учасника бойових дій станом на день звернення з позовом до суду. Про наявність у нього такого статусу ОСОБА_1 стало відомо, як він стверджує, 17.09.2024 шляхом вручення відповідного посвідчення, після чого 04.01.2025 ним було отримано Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250104-00000262.
Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на момент відкриття провадження у справі, у матеріалах справи були відсутні документально підтверджуючі докази наявності у позивача статусу учасника бойових дій.
У той же час, порядок повернення судового збору врегульований статтею 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Натомість суд роз'яснює позивачу про Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, відповідно до якого повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, перелік підстав для повернення сплаченого судового збору, що передбачений частиною першою статті 7 названого Закону, є вичерпним, і не містить таких підстав для його повернення, про які стверджує позивач, тож підстави для повернення судового збору за ухвалою суду, - відсутні.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 132, 143, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про повернення судового збору - відмовити.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.