про передачу справи за підсудністю
09 лютого 2026 року м. Київ справа № 320/1726/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення його з військового обліку та у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення Позивачем правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відповідно до записів, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 13.07.2021 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне передати її на розгляд іншого адміністративного суду, виходячи із наступного.
У відповідності до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
У зв'язку з цим, у даному випадку, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 25 КАС України (за вибором позивача).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії паспорта позивача, зареєстрованим місцем проживанням останнього є АДРЕСА_1 .
Згідно з вимогами пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню). Для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя положення частини першої статті 4 цього Закону не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 є Україна, АДРЕСА_2 .
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (частина 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, в даному випадку підлягає застосуванню загальна територіальна підсудність і обидві сторони мають зареєстроване у встановленому законом порядку місцезнаходження у Донецькій області.
Враховуючи вищезазначене, із метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи «судом, встановленим законом», позовна заява повинна бути передана на розгляд до суду за зареєстрованим у встановленому порядку місце проживання позивача, а саме до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п.п. 4-6 ч. 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно пункту 24 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, фраза встановленого законом викладена в частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
При цьому, суд зазначає, що у випадку розгляду матеріалів даної позовної заяви саме Київським окружним адміністративним судом, як судом першої інстанції, буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, даний спір підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом, який в даній справі є повноважним судом, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 29, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративну справу 320/1726/26 передати за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
2. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Діска А.Б.